ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року № 22-16339/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної автоінспекції м. Львова, Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина», про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А
У серпні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління державної автоінспекції м. Львова, Львівського комунального підприємства «Муніципальна дружина», про визнання дій неправомірними, стягнення майнової та моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 06.06.2007 року він залишив свій автомобіль марки «Мерседес» С 180» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул. Золотій у м. Львові біля стадіону «Торпедо» . Коли повернувся, то побачив, що автомобіль без жодних на те підстав був евакуйований працівниками ЛКП «Муніципальна дружина» за розпорядженням працівника ДАІ на вул. Кирилівську 3а. Звідти він зміг його забрати лише при сплаті 281 грн.
Вважав дії працівників УДАІ м. Львова та ЛКП «Муніципальна дружина» неправомірними, оскільки евакуація його автомобіля була здійснена незаконно: протокол про порушення ним Правил дорожнього руху не складався, було порушено його право власності на майно в частині володіння та користування об’єктом власності.
Позивач просив визнати рішення управління державної інспекції м. Львова та дії ЛКП «Муніципальна дружина» стосовно евакуації його автомобіля протиправними.
Стягнути з відповідача на його користь 2000,0 моральної шкоди та кошти, пов'язані з виплатою судових витрат (допомогу адвоката при написанні позову та розгляді справи в суді) в розмірі 300 грн. у рівній пропорції.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 у позові відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішенням Львівського міськвиконкому № 178 від 20.02.2004 року встановлено порядок евакуації транспортних засобів на виконання рішення виконавчого комітету від 05.12. 2003 року № 1061 «Про заходи щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на вулицях міста»
Відповідно до цього рішення № 1061, Львівським міськвиконкомом затверджений Перелік вулиць, де заборонена стоянка автотранспортних засобів (крім місць, дозволених для паркування).
Однак, серед названих в переліку вулиць не зазначено вулиці Золотої, на узбіччі саме якої знаходився автомобіль «Мерседес С 180» д.н.з. НОМЕР_1 в момент прийняття працівниками ДАІ рішення про його примусове вивезення з цієї вулиці.
Більше того, ч. 5 та ч.6 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачалося вилучення у водія транспортного засобу, виключені з Кодексу про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху» від 05.04.2001 року № 2350-ІІІ.
Посадова особа Львівського управління ДАІ не склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а примусовим переміщенням транспортного засобу було порушено його право власності на автомашину.
Суд першої інстанції цих обставин не врахував, прийнявши незаконну постанову про відмову в задоволенні позові.
Апелянт просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2008 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 який апеляційну скаргу підтримав, представника ЛКП, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Встановлено, що 6.06.2007р. позивач ОСОБА_1 незаконно припаркував свою автомашину марки «Мерседес Бенц», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на вул.. Золотій в м.Львові, звідки вона за рішенням працівника ДАІ м.Львова того ж числа була евакуйована ЛКП «Муніципальна дружина» для подальшого зберігання на вул..Кирилівську,3-а в м.Львові. Того ж числа автомашина була забрана позивачем після сплати останнім 281грн., стягнутих в якості плати за послуги евакуатора.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, Шевченківський районний суд м.Львова обґрунтовано прийняв до уваги, що рішенням Львівського міськвиконкому від 9.12.2005р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування руху в історичній частині м.Львова» та рішення виконкому Львівської міської ради №178 від 20.02.2004р. «Про затвердження порядку примусового переміщення та зберігання транспортних засобів у м.Львові, залишених без догляду і припаркованих з порушенням Правил дорожнього руху» було встановлено можливість примусового переміщення транспортного засобу у разі залишення його водієм з порушенням правил зупинки та стоянки.
Суд першої інстанції правильно врахував, що на момент вчинення працівником ДАІ м.Львова оскаржуваних позивачем дій, зазначені рішення Львівського міськвиконкому були чинними і підлягали виконанню.
Тому працівник міського ДАІ як суб’єкт владних повноважень діяв у спосіб, встановлений на той час зазначеними локальними актами органу місцевого самоврядування, тому підстави для визнання їх неправомірними відсутні.
Доводи апелянта в частині неправомірності дій міського ДАІ, в зв’язку з цим, не заслуговують на увагу і підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Не є такими підставами і посилання апелянта на відсутність вул..Золотої в переліку вулиць, з яких можливе примусове перемішення транспортних засобів, оскільки ця вулиця знаходиться в історичному ареалі м.Львова, звідки таке переміщення згідно зазначених рішень можливе.
Нескладання протоколу про адміністративне правопорушення працівником ДАІ не свідчить про неправомірність дій по примусовому переміщенню транспортного засобу, оскільки таке складання було неможливим в зв’язку з відсутністю власника автомашини, а відсутність протоколу не свідчить про законність дій позивача в частині паркування автомашини та залишення її без нагляду.
Постанова суду першої інстанції в частині відмови в позові про визнання неправомірними дій Львівського міського ДАІ відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права, правильно застосованим судом.
Однак, разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в тій частині, що ЛКП «Муніципальна дружина» є суб’єктом владних повноважень, оскільки з наявних в справі документів, зокрема, статуту підприємства, видно, що зазначена структура є комунальним підприємством, на яке покладено обов’язок Львівським міськвиконкомом виконання рішення про примусове переміщення припаркованих з порушенням правил руху транспортних засобів. Відповідно до ст..3 КАС України зазначене підприємство не є суб’єктом владних повноважень, тому справу в частині заявленого позову до ЛКП «Муніципальна дружина» необхідно провадженням закрити, а постанову суду першої інстанції в цій частині – скасувати, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2008 року по справі № 2а-41/08 в частині заявленого позову до ЛКП «Муніципальна дружина» скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В решті постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 7.10.2008р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.З. Улицький
Повний текст виготовлено 08.10.2009 р.