Головуючий у І інстанції – Смагар С.В.

Суддя-доповідач – Міронова Г.М.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

13 жовтня 2009 року                                справа № 2-а-9049/09\0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Міронової Г.М.

суддів Радіонової О.О., Яманко В.Г.

при секретарі Ковальчук Г.Л.

за участю представника відповідача      Цуріна А.В. – за довіреністю від 07.07.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

  В С Т А Н О В И Л А:

              02 червня 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

              Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії було закрито у зв’язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

              Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року, посилаючись на порушення норм процесуального права.

               Позивач до суду не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  З огляду на приписи частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

                Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, постанову суду скасувати з наступних підстав.

               Правовою підставою для закриття провадження у адміністративній справі суд першої інстанції визначив частину 2 статті 2 та п. 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

               При апеляційному розгляді справи було встановлено, що 22.04.2009 року позивач на адресу Генерального прокурора України направила скаргу, в якій просила скасувати постанову начальника відділу прокуратури Донецької області від 10.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, провести службову перевірку, прийняти рішення за наслідками перевірки і повідомити її  про прийняте рішення.

    Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно закриття провадження у справі стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Генерального прокурора при розгляді скарги позивача на постанову начальника відділу прокуратури Донецької області Сельської О.З. про відмову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України , компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, дійсно вищезазначені дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним Кодексом України, оскільки відповідач у справі діяв у межах спірних правовідносин як посадова особа,  вирішуючи певне процесуальне питання.  

             Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно закриття провадження щодо позовних вимог позивача в частині зобов’язання Генерального прокурора України надати відповідь на адресу позивача про результати розгляду скарги на постанову начальника відділу прокуратури Донецької області Сельської О.З. про відмову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2

             У преамбулі Закону України „Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР визначено, що цей Закон забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.  

             Порядок розгляду звернень громадян регулюється розділом 2 вищенаведеного Закону, відповідно до статті 18 якого громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою, зокрема, до органів державної влади, має право одержувати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.    

             Ці позовні вимоги  розглядаються в контексті Закону України «Про звернення громадян» і  належать до категорії публічно-правових спорів з огляду на приписи п. 1 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.    

              Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду  і вирішення  кілька  адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача  до  того  ж  відповідача  чи  до різних  відповідачів  або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого  відповідача,  а  також  роз'єднати  одну  чи декілька  поєднані  в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження,  якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи  сповільнює вирішення справи.  

Згідно ст. 199 ч. 1 п. 3 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 30.07.2009 року постановлена з порушенням процесуального законодавства, що тягне за собою її скасування, а справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 28, 195, 196, 199, ч.  4 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  –  задовольнити частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року у справі № 2-а-9049/09 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції .

    Головуючий:                                                               Г.М.Міронова

Судді:                                                                           О.О.Радіонова

                                                  В.Г.Яманко