Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-972/2009р.                            Головуючий у першій

                                     інстанції Балюкова К.Г.

Категорія 27                                         Доповідач у апеляційній

                                     інстанції Зотов В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року  колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

     головуючого:        - Клочка В.П.,    

     суддів:             - Зотова В.С., Сундукова В.М.,

     при секретарі:      - Петренко Г.Г.,    

     за участю:          - позивача ОСОБА_1

                   - представника відповідача Артем’єва О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії Севастопольського міського відділення №4548 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в якому просила суд визнати протиправною відмову відповідача у внесенні її даних, як особи що має право на одержання компенсаційної виплати, як вкладник колишнього Ощадного банку СРСР, до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян”, а також зобов’язати відповідача внести її дані до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян” з метою подальшого отримання компенсаційних бюджетних коштів.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1. з 06 листопада 1990 року є вкладником Севастопольського міського відділення №4548 – філії Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, у зв’язку з чим вважає, що на неї розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2008 року „Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР” згідно з якою позивач у письмовій формі звернулась до відповідача для внесення її даних до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян”.

Листом відповідача від 23 січня 2008 року за № 393 позивачу у внесенні її даних до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян” було відмовлено, з причини, що вона не є громадянином України.

Позивач вважає відмову відповідача про внесення її даних до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян” противоправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що раніше їй  відповідачем була проведена компенсація її вкладу. В квітні 2002 року по цьому рахунку їй була видана разова грошова компенсація на частину її грошового вкладу.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 09 січня 2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 06.11.1990 року є вкладником Севастопольського відділення Ощадного банку СРСР.

На ім’я позивача Севастопольським міським відділенням №4548 – філії ВАТ „Державний ощадний банк України” був відкритий компенсаційний рахунок НОМЕР_1 по вкладах Ощадного банку колишнього СРСР. Згідно ощадної книжки на компенсаційний вклад (арк. с. 6) на рахунку позивача, з врахуванням сплаченої, відповідно до Постанови КМУ „Про виплату у 2002 році грошових заощаджень громадянам України, поміщених до 02 січня 1992 року в установи колишнього Ощадного банку СРСР, які діяли на території України” від 05 квітня 2002р. №471, суми у розмірі 50 грн., залишається сума у розмірі 5253,80 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону „Про держані гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21.11.196р., компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень провадиться починаючи з 1997 р. виключно у грошовій формі за рахунок Держаного бюджету України в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2008 року №1 „Про виплату у 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР”, згідно якої реєстрація та виплата компенсації у розмірі 1000 грн. передбачена державою лише громадянам України. Позивач згідно матеріалів справи, є громадянином Російської Федерації (арк. с. 32).

Виходячи з вищезазначеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відмова відповідача у внесенні даних позивача до інформаційно-аналітичної системи „Реєстр вкладників заощаджень громадян” на отримання компенсаційної виплати 1000 грн. є правомірною, оскільки заснована на положеннях закону України „Про держані гарантії відновлення заощаджень громадян України”, Постанови кабінету Міністрів України №1 від 09 січня 2008 року.

 Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий:                                       В.П. Клочко  

    Судді:                                        В.С. Зотов

                                                  В.М. Сундуков