ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Стопник С.Г., розглянувши позовну заяву (вх.№345 від 26.05.2017) Тернопільської міської громадської організації "Громадський комітет боротьби з корупцією", вул.Самчука, 31/5, м. Тернопіль, до відповідача - Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль (як третю особу зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсервісс", вул. Щорса, 32-Г, м. Київ) про скасування рішення Тернопільської міської ради №6/35/35 від 12 липня 2013 року

Встановив:

Згідно з приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вказаної норми, особа має право звернутися до господарського суду за захистом: 1) своїх порушених або оспорюваних прав; 2) охоронюваних законом інтересів; 3) для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Об'єктом судового захисту позовного провадження є порушене (оспорюване) право, наявність якого і зумовлює виникнення між суб'єктами господарювання спору.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно частини другої статті 21 Господарського процесуального кодексу України    позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, в даному випадку, виходячи з положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, позивач - Тернопільська міська громадська організація "Громадський комітет боротьби з корупцією" має довести наявність у нього суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов.

Положеннями ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які, зокрема, підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, є, відповідно до п.3 ст.63 ГПК України, підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.   

При цьому, у п.3.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК.  

В даному випадку, Тернопільська міська громадська організація "Громадський комітет боротьби з корупцією" звернулася із позовом про скасування рішення Тернопільської міської ради №6/35/35 від 12 липня 2013 року, вказуючи при цьому у позовній заяві про те, що згідно оскаржуваного рішення частина земельної ділянки була передана без застосування процедури відкритих земельних торгів, тобто всупереч ст.124 та ст.134 Земельного кодексу України. У зв'язку із наведеним, позивач стверджує про порушення права громади міста Тернополя на користування незаконно виділеною земельною ділянкою, яка у протиправний спосіб перейшла у користування лише одного господарюючого суб'єкта. Також, у позовній заяві вказується про те, що громадська організація та її члени є частиною громади міста Тернополя та, звертаючись із даним позовом, захищають власні порушені інтереси та інтереси інших членів цієї ж громади.   

    Поряд з цим, доказів в підтвердження наявності порушення оскаржуваним рішенням  безпосередньо цивільного права або інтересу позивача до позовної заяви не долучено, як і відсутні посилання на такі докази в тексті позовної заяви, що свідчить про недотримання позивачем вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Також, слід зазначити, що відповідно до статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 173 Цивільного кодексу України у випадках, і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Позивачем по даній справі виступає юридична особа - Тернопільська міська громадська організація "Громадський комітет боротьби з корупцією", поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачеві територіальною громадою спеціального доручення на здійснення дій від її імені.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами учасниками якого є фізичні особи.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про громадські об'єднання" громадським об'єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст.1, 21 вказаного Закону передбачено право громадських організацій звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

При цьому, право громадської організації здійснювати представництво в суді суспільних інтересів жодним законом прямо не передбачено.

Так, в Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013року №12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації Дім авторів музики в Україні щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку із положеннями пункту г частини 1 статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Однак, Законом України "Про громадські об'єднання" не передбачено право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі і членів таких об'єднань, також такі повноваження не вбачаються і з положень Статуту (витяг з якого долучено до позовної заяви); інших доказів не долучено.

В даному випадку позивач звернувся до суду, обґрунтовуючи свій позов, у тому числі й порушенням прав територіальної громади, яка в свою чергу наділена власною правоздатністю та дієздатністю, та може захищати свої права та інтереси у разі їх порушення через представницькі органи, визначені чинним законодавством або через органи прокуратури, які в силу зазначених положень Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону мають право на звернення до суду в передбачених законом випадках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не долучено до позовної заяви доказів в підтвердження викладених у позовній заяві обставин, на яких грунтується заявлена позовна вимога, у зв'язку з чим позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі п.3 частини 1 ст.63 ГПК України.

Оскільки позовні матеріали повертаються судом без розгляду, заява Тернопільської міської громадської організації "Громадський комітет боротьби з корупцією" (вх.№11708 від 26.05.2017) про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на будь-яке освоєння земельної ділянки (кад.номер 6110100000120010041), в тому числі розроблення будь-якої будівельно-технічної документації та дозвільних документів, встановлення будь-яких тимчасових та капітальних споруд, передачу в суборенду, іншу зміну будь-яких прав на вказану земельну ділянку, залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.54, 57, 63 п.3, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя                                   

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву (вх.№345 від 26.05.2017) та додані до неї документи, всього на 25 арк., в тому числі оригінали квитанцій №QS81874201 від 15.05.2017 про сплату 800 грн судового збору та №QS19324601  від 25.05.2017 про сплату 800 грн судового збору за подання позовної заяви, Тернопільській міській громадській організації "Громадський комітет боротьби з корупцією", вул.Самчука, 31/5, м.Тернопіль - без розгляду.

2. Повернути заяву (вх.№11708 від 26.05.2017) про забезпечення позову з доданими до неї документами, всього на 20 арк, в тому числі оригінал квитанції №QS82009201 від 15.05.2017 року про сплату 800 грн судового збору, Тернопільській міській громадській організації "Громадський комітет боротьби з корупцією", вул.Самчука, 31/5, м.Тернопіль - без розгляду.

          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник