ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2007 р. 11-55 г. Справа № АС-05/130-07
вх. № 2903/1-05
Суддя господарського суду Харківської області
за участю секретаря судового засідання
представників сторін :
прокурора - пом. прокурора Київського району м. Харкова Кравченко В.В. (посвідчення № 164 від 31.10.06 р.),
позивача - гол. спеціаліста-юр. Якуши Н.В. (довіреність №227-27/07 від 05.01.07 р.),
відповідача - Нестеренко О.О. (довіреність №11-4/2408 від 20.11.06 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
по справі за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (м. Харків)
до Державного підприємства "Науково-експертний фармакопейний центр" (м. Харків)
про стягнення 36651,08 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За уточненою позовною заявою прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 р. в сумі 36651,08 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.03 р. із змінами та доповненнями (надалі – Закон № 1058).
Позивач підтримує уточнені позовні вимоги прокурора в повному обсязі.
22.03.07 р. відповідач надав лист №11-4/586, в якому вказує, що заборгованість перед позивачем по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вказаний період в сумі 36651,08 грн. дійсно існує, тому проти позову не заперечує.
В запереченні проти позову від 10.04.07 р. відповідач просить задовольнити позов частково в сумі 19547,08 грн. та відмовити в задоволенні решти суми позовних вимог, в зв’язку з частковою сплатою боргу.
24.04.07 р. відповідач надав заяву про уточнення до заперечень проти позову, в якій просить в позові відмовити, в зв’язку з повною сплатою боргу.
Позивач надав заперечення проти заперечень відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 р. в сумі 36651,08 грн., посилаючись на те, що платіжними дорученнями відповідача погашалися суми недоїмки за вересень 2006 р. відповідно до п. 5 ст. 106 Закону № 1058.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексом адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, справа розглядається в порядку, встановленому КАС України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Згідно довідки позивача №5331-27/07 від 25.04.07 р. відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 10.12.1992 р. за №697.
Згідно розрахунку відповідача суми страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2006 р., заборгованість становить 36651,08 грн.
Порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України передбачено Законом № 1058 та Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в МЮУ від 16.01.04 р. за № 64/8663.
Обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду покладено на страхувальників п.6 ч.2 статті 17 Закону № 1058.
Згідно ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно ч.2 ст.106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальником у строки визначені Законом України, вважаються простроченою заборгованістю. Органи Пенсійного Фонду надсилають страхувальникам, які мають борг, вимогу про його сплату. Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу страхувальник зобов’язаний сплатити суми боргу. Страхувальник у разі незгоди суми боргу, узгоджує його з органами Пенсійного фонду згідно діючого законодавства. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу про сплату боргу і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму боргу разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з органами Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму боргу протягом 10 робочих днів після отримання, орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату боргу до відділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення боргу. У разі звернення з позовом про стягнення боргу до господарського суду заходи досудового врегулювання спорів передбачені законодавством не застосовуються –п.3 ст.106 вищенаведеного Закону України.
Згідно ч.1-3 ст.106 Закону № 1058 позивач направив відповідачу вимогу № Ю-14У від 05.02.07 р. про сплату боргу у сумі 36651,08 грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці вимоги.
Як свідчать матеріали справи, вимога № Ю-14У від 05.02.07 р. про сплату боргу не оскаржена, недійсною не визнана і є діючою.
Суми, які визначені відповідачем в розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2006 р., в встановлені Законом № 1058 строки не сплачені. Внаслідок зазначеного у відповідача склалась прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 36651,08 грн.
Посилання відповідача на сплату Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова заборгованості за грудень 2006 р. в сумі 36651,08 грн., суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 5 ст. 106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як зазначає в запереченнях позивач, перерахованою відповідачем сумою - 36651,08 грн., була погашена недоїмка за вересень 2006 р.
Зважаючи на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і підлягаючим задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
За таких обставин та враховуючи, що прокурор звільнений від сплати державного мита, а позивач не поніс судових витрат, суд не стягує з відповідача судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи.
Керуючись статтями 17, 19, 20, 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в МЮУ від 16.01.04 р. за № 64/8663, статтями 86, 94, 98, 160 - 163 , п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Науково-експертний фармакопейний центр" (61085 м. Харків, вул. Астрономічна, 33. Код ЄДРПОУ № 22617729, п/р № 26006301865757 в Дзержинському відділенні „Промінвестбанк”, МФО 351395) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (61002 м. Харків, вул. Демченко, 6/8. Код ЄДРПОУ № 22682017. П/р № 256053122089 в „Державний ощадний банк України”, МФО 351823) прострочену заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 р. в сумі 36651,08 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Повний текст постанови складений 28.04.07 р.