АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Фащевської Н.Є.
Суддів - Жолудько Л.Д., Дикун С.І.
при секретарі – Шкільняку Б.М.
з участю – представника апелянта ОСОБА_2., представника відповідача Будза Т.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільбуд” про визнання майнових прав на незавершену будівництвом квартиру та зобов'язання підготувати та передати документи для оформлення права власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в суду з позовними вимогами до відповідача про визнання майнових прав на незавершену будівництвом квартиру та зобов'язання підготувати і передати документи для оформлення права власності на квартиру, після введення будинку в експлуатацію. Позивач зазначив, що 25.03.2005 року він уклав із відповідачем договір №17 на дольову участь у будівництві житла на 2005-2007 року, предметом якого є двокімнатна квартира НОМЕР_1 вартістю 171357 грн. проектною загальною площею 76, 98 кв.м. на сьомому поверсі житлового будинку на 59 квартир по проспекту С.Бандери в м. Тернополі. За умовами вказаного договору ВАТ “Тернопільбуд” зобов'язувалось за рахунок його, позивача, коштів вчинити від імені останнього юридичні і фактичні дії з будівництва та здачі у встановлений строк будинку, а позивач зобов'язувався профінансувати будівництво житла на суму 171357 грн. Свої зобов”язання він виконав, внісши на рахунок відповідача обумовлену договором суму 171357 грн, однак відповідач у встановлені договором строки не здав в експлуатацію будинок, а тому позивач просив визнати за ним майнові права на об'єкт нерухомого майна – незавершену будівництвом спірну квартиру та зобов”язати ВАТ “Тернопільбуд” забезпечити підготовку і передачу йому документів для оформлення права власності та державної реєстрації прав власності на вказану квартиру після введення будинку в експлуатацію.
Р ішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 червня 2009 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. до товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільбуд” (далі- ТОВ) про визнання майнових прав на незавершену будівництвом квартиру та зобов'язання підготувати та передати документи для оформлення права власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апелянт посилається, що суд не дав належної правової оцінки факту сплати ним встановленої договором вартості квартири 171357 грн, а також, що відповідач не повідомив його під час дії договору про здорожчання будівництва. Крім того, апелянт зазначив про порушення судом норм процесуального права щодо порядку негайного ухвалення та проголошення рішення після судового розгляду, оскільки судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення 22.06.2009 року, а судовий розгляду закінчено 19.06.2009 року.
Під час розгляду справи в апеляційному суді представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, а представник відповідача апеляційної скарги не визнав.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 березня 2005 року між ВАТ “Тернопільбуд”(правонаступником якого є ТОВ) та ОСОБА_1. було укладено договір №17 на дольову участь у будівництві житла на 2005-2007 роки (далі- договір), за умовами якого ОСОБА_1- “Довіритель” зобов”язувався здійснити фінансування будівництва двокімнатної квартири НОМЕР_1 проектною загальною площею 76, 98 кв.м., житловою площею- 36, 33 кв.м. на сьомому поверсі 59-ти квартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення по пр.С.Бандери в м.Тернополі, а ВАТ “Тернопільбуд” “Повірений” зобов'язувався завершити вказане будівництво у третьому кварталі 2007 року та ввести будинок в експлуатацію.
За вимогами п.2.2 укладеного між сторонами договору планова вартість двокімнатної квартири НОМЕР_1 проектною загальною площею 76, 98 кв.м., житловою площею 36, 33 кв.м. на сьомому поверсі на момент укладення договору складає 142797 грн., ПДВ на дату укладення договору складає 28560 грн., разом - 171357грн.
Згідно із п. 2.3 договору – у випадку невідповідності проектної загальної площі квартири з загальною площею згідно інвентарної справи, коригування даних площ та перерахунок вартості в зв'язку з цим не проводиться.
У п.3.1 договору сторонами передбачено, що “Довіритель” здійснює фінансування будівництва шляхом перерахування коштів на поточний рахунок “Повіреного” наступним чином:
30% відсотків вартості квартири “Довіритель” зобов”язується оплатити строком до 25 березня 2005 року;
70% вартості — перераховувати “Повіреному” поквартально (до 10 числа наступного місяця) строком до 30 червня 2007 року. Залишок неоплаченої вартості квартири підлягає уточненню при виході нових нормативних законодавчих актів, зміни вартості матеріально-технічних ресурсів та виникненні обставин непереборної сили;
про зміни вартості квартири “Повірений” повідомляє “Довірителя” письмово.
п.5.1 Договору обумовлено, що грошові кошти, отримані “Повіреним” у зв”язку з виконанням даного договору є власністю довірителя. У “Довірителя”, який повністю вніс свій дольовий внесок за квартиру в порядку, передбаченому п.3.1 даного Договору виникає право власності на вказане майно.
Позивачем на рахунки відповідача було внесено слідуючі кошти: 25.03.2005 року - 51420 грн; 13.06.2005 року — 3000 грн; 06.10.2005 року — 61515 грн; 18.07.2006 року — 3000 грн; 13.10.2006 року — 3000 грн; 10.01.2007 року — 32734 грн; 19.03.2007 року — 5000 грн; 27.03.2007 року — 11688 грн, що не відповідало обумовленим договором термінам та сумам внесення коштів.
За період 25.03.2005 року до 01.04.2007 року зросли ціни на будівельні матеріали та конструкції, а також відбулось зростання рівня заробітної плати в 1,8 рази, що призвело до зростання у відповідача вартості будівництва у 1,79 рази, а тому вартість спірної квартири з 01.04.2007 року становить 237779 грн.
24.04.2007 року відповідач повідомив позивача письмово листом № 05/650 про підвищення вартості будівельно-монтажних робіт та збільшення у зв”язку з цим вартості квартири до 237779 грн, необхідність доплати вартості квартири; а також зміну строків введення будинку в експлуатацію через неналежне фінансування об”єкту дольовиками.
Позивач не провів доплати вартості квартири.
Згідно із ст.526 ЦК зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.190 ЦК України майном як особливим об”єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов”язки.
Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з тих обставин, що позивач не оплатив повної вартості квартири, а тому майнових прав на квартиру не набув, а також відсутні підстави для підготовки та передачі йому документів для оформлення права власності на квартиру.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Посилання апелянта, що суд не дав належної правової оцінки факту повної оплати ним обумовленої договором вартості квартири 171357 грн, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана вартість є плановою, про що зазначено у п.п.2.1;2.2 договору. П.п 3.1. договору передбачено уточнення вартості квартири при виході нових нормативних актів, зміні вартості матеріально-технічних ресурсів, у зв”язку з чим вартість квартири уточнена відповідачем і складає з 01.04.2007 року 23779 грн. Посилання апелянта, що 171357 грн є повною вартістю квартири — безпідставні.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про неналежне повідомлення його відповідачем про здорожчання будівництва. З журналу вихідної кореспонденції відповідача, конверту із вихідним штемпелем від 25.04.2007 року вбачається, що ОСОБА_1. на адресу, зазначену у договорі: АДРЕСА_1 , гуртожиток, відповідачем було направлено лист з повідомленням від 24.04.2007 року № 05/650 про підвищення вартості будівельно-монтажних робіт та збільшення у зв”язку з цим вартості квартири до 237779 грн, необхідність доплати вартості квартири; а також зміну строків введення будинку в експлуатацію через неналежне фінансування об”єкту дольовиками; про зазначені обставини ствердила також свідок ОСОБА_3
Не заслуговують на увагу колегії суддів твердження апелянта про порушення судом норм процесуального права щодо порядку негайного ухвалення та проголошення рішення після судового розгляду. Відповідно до вимог ст.218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі проголошення у судовому засідання тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. Як видно з журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, 19.06.2009 року суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, а 22.06.2009 року суд вийшов із нарадчої кімнати і оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення, повідомивши коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду, після чого оголошено судове засідання закритим. З урахуванням наведеного, доводи апелянта, що судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення 22.06.2009 року, а судовий розгляд закінчено 19.06.2009 року, є голослівними.
Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307ч.1п.1; 308; 312; 314; 315; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 22 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун