Справа №2а – 953/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2009 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Монт А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
06.08.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом та просив постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними щодо винесення постанови №9047 по справі про адмінправопорушення, скасувавши постанову №9047 від 29.07.2009 року, винесену інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
На обгрунтування заявлених вимог позивач вказував, що 04 серпня 2009 року поштою він отримав постанову №9047 від 27.07.2009 року, винесеної інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КпАП України та накладене відповідне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. В ній (постанові) вказується, що 23.07.2009 року о 06 год. 08 хв. на а/ш Бориспіль - Запоріжжя, він керуючи автомобіля „Тойота” д/н ВІ 80 – 70 АР, перевищив встановлену швидкість руху на 27 км/год, чим порушив п.п.12.6 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом „Візир”. Доводи працівника ДАІ грунтуються виключно на фотокартці, нічим не підкріплені. Вказував, що ПДР України він не порушував та швидкість руху також не перевищував. Фотографування здійснювалось не з патрульного автомобіля, на фото не зафіксований факт керування автомобілем саме ним, оскільки вказаним автомобілем також має керувати ОСОБА_3 ОСОБА_4 прилад Візир не є приладом, котрий працює в автоматичному режимі, відсутній сертифікат на вказаний прилад.
Тим паче відсутні відповідні документи, які б підтверджували проходження працівником ДПС, який складав постанову та виявив адмінправопорушення, інструктажу та чи взагалі він має право використовувати прилад Візир в роботі, в самій постанові цього не зазначається.
Вважав, що адміністративне стягнення накладене на нього безпідставно, нічим не підтверджено, в зв”язку з чим маються всі законні підстави для скасування постанови інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 №9047 від 29.07.2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., закривши провадження по вказаній справі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та з урахуванням здобутих в справі письмових доказів.
В судове засідання ОСОБА_1 не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, завчасно надав заяву згідно якої позов підтримав, прохав задовольнити в повному обсязі та розглянути справу без його участі.
Відповідач інспектор ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень на адресу суду не надав.
Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи за відсутності позивача ОСОБА_1 та інспектора ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2.
Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до слідуючих висновків:
Судом встановлено, що 29.07.2009 року інспектором ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України та накладене відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., яка (постанова) була направлена поштою на адресу позивача.
Так згідно постанови №9047 від 29.07.2009 року, 23.07.2009 року о 06 год. 08 хв. на а/ш Бориспіль – Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керуючи автомобіля „Тойота” д/н ВІ 80 – 70 АР, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 27 км/год, чим порушив п.п.12.6 ПДР України.
Швидкість руху вимірювалась приладом „Візир” №0711175.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, виявлення адміністративного правопорушення здійснювалось за допомогою спеціального технічного радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості руху „Візір” №0711175.
Згідно п.13 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України за р.№ 1243/13117 від 29.11.2006 р., затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 року № 111 1, до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. На кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання. Після кожної зміни з використанням комп'ютерної техніки проводиться зчитування інформації з електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху, яка в друкованому вигляді зберігається в командира підрозділу протягом року.
Як вбачається з матеріалів справи в них, взагалі відсутні документальні докази про те, що інспектор ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 допущений до роботи зі спеціальними технічними засобами, вивчив інструкцію та склав відповідний залік з правил його застосування та роботи з приладом „Візир” та інших приладів.
Статтею 258 КпАП України передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складаються, так зокрема частиною шостою вказаної статті передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фотозйомки, кінозйомки та відеозапису.
За інформацією ДП „Укрметросстандарт” вимірювач швидкості „Візир” не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмеження функції для автоматизації процесу вимірювання і не може працювати без участі оператора.
Виявлення адміністративного правопорушення здійснювалось з використанням приладу Візир №0711175, який являється приладом „дистанційного”, тобто радіолокаційного вимірювання, принцип дії якого заснований на вимірюванні частоти високочастотного сигналу при відбитті від рухаючогося об”єкта, який знаходиться в зоні контролю, який (прилад) в данному випадку не являється приладом працюючим в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото – і кінозйомки, що не передбачається нормою ст.258 КпАП України за яких міг би не складаться протокол про адміністративне правопорушення.
Тим паче відповідачем не наведеного жодного доказу на підтвердження обставин, що прилад „Візир” працює саме в автоматичному режимі.
Отже суд приходить до висновку, що прилад дистанційного вимірювання швидкості з функцією фото-, відео- фіксації порушення „Візир” №0711175 в даному випадку не є таким, що працює в автоматичному режимі, а тому, інспектором Золотоніського взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2, було допущено порушення п.п.п. 12.12.2. п.п.12.12 п. 12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, відповідно до вимог якого під час контролю за дорожнім рухом працівник ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху і в першу чергу на ті, що призводять до скоєння ДТП водіями та пішоходами, в тому числі, перевищення встановленої швидкості руху.
За правилами ч.І ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
З диспозиції ст.122 ч.1 КпАП України, випливає, що відповідальність за перевищення швидкості руху несуть саме водії транспортних засобів.
Отже після фіксації факту перевищення швидкості руху автомобіля „Тойота” д/н ВІ 80 – 70 АР, приладом дистанційного вимірювання швидкості „Візир” №0711175, інспектор ДПС Золотоніського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2, повинен був у встановленому законом порядку зупинити автомобіль та вчинити дії, встановлені п.п.п.12.12.6 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України. Однак, інспектор зазначених дій не вчинив, а лише таємно сфотографував автомобіль.
Крім того на знімку фото-відео фіксації відсутні будь-які прив”язки до кілометрових стовпчиків, дорожніх знаків, тобто невиконані вказівки Департаменту ДАІ МВС України від 27 березня 2009 року за №39 „Про організацію роботи підрозділів ДПС по документуванню перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху у населених пунктах”.
Таким чином оцінюючи наявні докази справи, беручи до уваги пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, зважаючи, що застосування приладу „Візир”, як підстави для безпротокольної форми фіксації адміністративного правопорушення та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам нормам статтей 254, 258, 268 КпАП України і суттєво порушує конституійні права громадян, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи фактичні дані не є належними доказами по справі про адміністративне правопорушення та про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адмінправопорушення передбаченого статтею 122 ч.1 КпАП України, за таких обставин суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Золотонінського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 12, 17, 19, 70, 71, 158-161, 163, 186, 187 КАС України, ст.122 ч.ч.1 КпАП України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Золотонінського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС Золотонінського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_2, №9047 від 29.07.2009 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України та накладено відповідне адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Закрити провадження у справі про адмінправопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.
Закрити провадження у справі про адмінправопорушення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Т.І.Усенко