У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 18 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 54 457 доларів 67 центів США зі сплатою 15 % річних на строк до 18 квітня 2028 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, згідно з яким останні передали банку в іпотеку належну їм на підставі договору дарування квартиру № 14 у буд. № 289 по бул. Шевченка у м. Черкасах. У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість.

Ураховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів з квартири.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 квітня 2008 року звернуто стягнення на квартиру № 14 у буд. № 289 по бул. Шевченка у м. Черкасах шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 листопада 2016 року касаційну скаргу ПАТ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення апеляційного суду Черкаської області від 11 лютого 2016 року в частині вирішення позовних вимог про виселення з житлового приміщення скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2014 року в частині вирішення позовних вимог про виселення з житлового приміщення скасовано. У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» у цій частині відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення з житлового приміщення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині.

Відповідачі судові рішення не оскаржили.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначених судових рішень.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині виселення мешканців із житлового приміщення та відмовляючи у задоволенні позову у цій частині з інших правових підстав, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши вимоги ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР та ст. ст. 39, 40 Закону «Про іпотеку» дійшов до правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеної квартири без надання їм іншого постійного житла, оскільки в іпотеку передано квартиру, яка була набута відповідачами на підставі договорів дарування від 5 листопада 1999 року та від 16 серпня 2001 року, тобто не за рахунок отриманих кредитних коштів.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: № 6 - 39 цс 15 від 18 березня 2015 року, 6 - 1141 цс 16 від 14 грудня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з житлового приміщення за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2017 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник