ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 року м. Київ К/800/21128/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого -Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),

Голубєвої Г.К.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року

у справі № 813/252/16

за позовом Фермерського господарства «Околиця»

до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправними дій, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити,

встановив:

Фермерське господарство «Околиця» звернулось до суду з адміністративним позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року у справі № 813/252/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Львівській області № 22 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Околиця» від 28.01.2016 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 29.01.2016 року. Визнано протиправними дії Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Зобов'язано посадових осіб Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відповідальних за реєстрацію (в т.ч. як суб'єкта спеціального режиму оподаткування), перереєстрацію, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та відповідно поновити з 01.12.2015 року в Реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до положень ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах касаційної скарги, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу в.о. начальника Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28.01.2016 року № 22 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2016 року № 20/22-00/31859373.

В силу п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою призначення перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, який має містити порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що запит Буської ОДПІ від 25.01.2016 року № 209/10/15-00 про надання інформації та її документального підтвердження не містив викладення жодних фактів про порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства.

Відтак, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ прийнято неправомірно.

Встановлено, що 29.01.2016 року Буською ОДПІ на підставі протоколу № 1 від 25.01.2016 року прийнято рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 1.

Згідно із п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Згідно із п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

За наявності підстав, визначених у підпунктах «а», «б» цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Ознаки, за наявності яких суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен перейти на загальний порядок оподаткування з ПДВ, визначені також у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 року № 1130. Зокрема, в п. 6.11 розділу VI Положення зазначено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 розділу V Кодексу. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених статтею 209 розділу V Кодексу та цим Положенням; таке підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У випадку, визначеному пунктом 6.11 розділу VI Положення, з першого числа місяця, в якому було допущено перевищення, сільськогосподарське підприємство вважається таким, що сплачує податок на додану вартість за загальними правилами, встановленими розділом V Кодексу. Реєстрація такого платника ПДВ може бути анульована згідно з розділом V цього Положення (п. 6.12 розділу VI Положення). Якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою N 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації. У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення (п. 6.14 розділу VI Положення).

Таким чином, прийняття контролюючим органом рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування обумовлено проведенням документальної або камеральної перевірки платника податків, за результатами якої контролюючий орган встановлює відповідність діяльності підприємства критеріям визначеним пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до протоколу № 1 від 25.01.2016 року 22.01.2016 року ФГ «Околиця» здійснило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН контрагенту ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на загальну суму 23 626, 50 грн. в т.ч. ПДВ 3 937, 80 грн. з порушенням термінів реєстрації з дати виписки накладних. За даними накладних господарство реалізувало 2 259, 70 тонн насіння соняшника рядового.

Задовольняючи позов у відповідній частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом фактично зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з продажу вирощеної продукції покупцю ТОВ «Кіровоградпродекспорт» на підставі вказаних накладних, внесених до ЄДРПН із запізненням. Проте відповідачем не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі вирощувати та постачати сільськогосподарську продукцію.

Крім того, відповідачем в ході розгляду справи не надано пояснень та доказів того, на підставі яких документів відповідач вважає насіння соняшника несільськогосподарською продукцією, оскільки в рішенні як доказ поставки несільськогосподарської продукції наводяться реквізити податкових накладних, виписаних позивачем для ТОВ «Кіровоградпроекспорт», у яких відображена лише реалізація насіння соняшника, та у цьому рішенні досліджувався лише грудень 2015 року, а не 12 послідовних місяців, які вимагають норми чинного податкового законодавства.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що доводи відповідача щодо неможливості вирощування сільськогосподарської продукції та реалізації її зазначеному контрагенту є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо можливості чи неможливості ведення відповідного виду господарської діяльності, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, відповідачем не надано доказів проведення перевірки чи прийняття рішення про проведення перевірки позивача на предмет дотримання вимог ст. 209 Податкового кодексу України.

У зв'язку із неправомірністю зазначених вище актів відповідача, вчинені ним дії на підставі цих актів є протиправними.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року у справі № 813/252/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Г.К.Голубєва

І.Я.Олендер