У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого-судді Вус С.М.,

суддів: Короткевича М.Є., Школярова В.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 лютого 2017 року зазначену ухвалу слідчого судді місцевого суду залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ПП «АПК «ЗЕЛЕНИЙ ЛАН» ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду апеляційної інстанції.

У поданій до Верховного Суду України (далі - Суд) заяві ОСОБА_1 порушує питання про перегляд постановлених судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), стверджуючи, що оспорюване рішення суду касаційної інстанції не відповідає висновкам щодо застосування норм КПК, викладеним у постановах Суду.

На обґрунтування підстави для перегляду судових рішень заявник долучив до заяви постанову Пленуму Суду від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» та копію постанови Суду від 3 березня 2016 року в справі № 5-347кс15.

З урахуванням викладених у заяві доводів заявник просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви і додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Підстава, передбачена пунктом 3 статті 445 КПК, може бути застосована для перегляду Судом судових рішень, що набрали законної сили, за наявності певних чинників у їх сукупності:

1) судове рішення суду касаційної інстанції, що оспорюється, не відповідає висновку щодо застосування норм матеріального та (або) процесуального права, викладеному в постанові Суду;

2) така постанова Суду прийнята ним у порядку перегляду судових рішень, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, яке регламентує провадження у Суді.

Додана до заяви постанова Пленуму Суду від 1 листопада 1996 року не є судовим рішенням в аспекті розуміння пункту 3 статті 445 КПК, оскільки за своєю правовою природою постанови Пленуму належать до специфічної категорії актів, які містять роз'яснення чинного законодавства та положення про правильне застосування певних норм.

Висновок Суду, викладений у постанові від 3 березня 2016 року в справі № 5-347кс15, зводиться до того, що особа, яка хоча й не визнана учасником кримінального провадження стосовно іншої особи, вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Тобто Судом визначено критерії оскарження вироку місцевого суду за суб'єктним складом.

На противагу цьому в судовому рішенні суду касаційної інстанції, що оспорюється заявником, касаційним судом зроблено висновок про неможливість оскарження ухвали слідчого судді, постановленої у даному провадженні, в апеляційному порядку в зв'язку із вичерпністю переліку дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, визначеному частиною першою статті 303 КПК.

Отже, висновки, викладені у вказаній постанові Суду та в ухвалі суду касаційної інстанції, стосуються різних правових питань, і не можуть бути зіставлені.

За таких обставин провадження за заявою не може бути відкрито у зв'язку з відсутністю визначених законом підстав.

Керуючись статтею 451 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити ОСОБА_1 в допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою про перегляд судових рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.М. Вус М.Є. Короткевич В.Ф. Школяров