ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 914/224/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" б/н від 10.04.2017 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.04.17

у справі № 914/224/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод", смт. Олесько Буського району Львівської області

до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м.Львів

відповідача-2: Буської державної нотаріальної контори, м.Буськ Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Дрогобич Львівської області

про визнання недійсним прилюдних торгів, визнання незаконним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності

За участю представників:

від відповідача 1- Берегових В.С. - представники;

від третьої особи - ОСОБА_4 - представник;

від позивача та відповідача 2 - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/224/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.17, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 12.05.17.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.17 у справі № 914/224/17 (суддя Іванчук С.В.) провадження у справі № 914/224/17 припинено.

Ухвала суду мотивована положеннями п. 2-1 ст. 80 ГПК України та тим, що питання процедури проведення прилюдних торів, в тому числі їх кількість, досліджувалася судами під час розгляду справи №914/2711/16.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2016р. у справі 914/2711/15, яке залишено без змін, постановою Львівського апеляційного суду від 14.09.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016р., прийнято із встановленням та врахуванням обставин про які заявляє позивач як інші підстави позову у даній справі № 914/224/17.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 04.04.2017р. у даній справі та справу передати на розгляд господарського суду Львівської області, як місцевого господарського суду.

При цьому, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні ухвали було допущено невідповідність такої вимогам до судового рішення, викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року «Про судове рішення», а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, а також неправильне застосування норм процесуального права з огляду на наступне.

Апелянт зазначає, що при винесенні оскарженої ухвали суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що у господарській справі № 914/2711/15 позивачем в позовній заяві з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.03.2016р. за вх. №8666/16 було заявлено 3 позовних вимоги:

визнати недійсними результати прилюдних торгів від 07.07.2014р. реєстраційний номер лоту 1129216, шляхом визнання недійсним протоколу про проведення торгів з продажу арештованого майна № 141478-1 від 07.07.2014р. та акту державного виконавця від 07.07.2014р. про реалізацію майна з прилюдних торгів;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 943 від 10.10.2014р.;

зобов'язати приватного нотаріуса скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

У даній справі № 914/224/17 позивачем заявлено наступні позовні вимоги:

визнати недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом філії №14 приватного підприємства «Нива В.Ш.» проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить на праві власності ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» № 1414178-1 від 07.07.2014р. та актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, виданого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем, затвердженого начальником 01.10.2014р. ;

визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 10.10.2014р. державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком Олександром Володимировичем та зареєстроване в реєстрі за № 943;

скасувати рішення державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Парфенюка Олександра Володимировича від 10.10.2014р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на комплекс нежитлових будівель загальною площею 3552,5 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Таким чином, апелянт звертає увагу на те, що дві із трьох позовних вимог, які були заявлені позивачем у господарській справі № 914/2711/15 є відмінними від позовних вимог, які були заявлені позивачем у справі № 914/224/17. А тому вважає, що тотожність предмету позову у даних справах була лише частково.

Також апелянт вважає передчасним висновок суду першої інстанції про тотожність підстав позову у справі № 914/224/17 та у справі № 914/2711/15 враховуючи наступне. У справі № 914/2711/15 позивачем не було зазначено такої підстави позову, як проведення спірних прилюдних торгів з порушенням положень пунктів 4.9., 4.10. та 7.3. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 у зв'язку з проведенням відповідачем третіх прилюдних торгів, проведення яких законом не допускається. Дані підстави позову були зазначені позивачем лише у даній справі № 914/224/17.

У господарській справі № 914/2711/15 позивачем в якості підстав позову було зазначено недійсність прилюдних торгів, які були проведені в період дії судової заборони (ухвали про вжиття заходів забезпечення позову), а також про недійсність прилюдних торгів, які проведені за старою ціною, що визначена суб'єктом оціночної діяльності своїм висновком, який на момент проведення прилюдних торгів втратив свою чинність.

Разом з тим, апелянт зазначає, що виносячи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції ототожнив доводи касаційної скарги позивача у господарській справі № 914/2711/15 з підставами заявленого позову у цій же справі.

Відтак, апелянт вважає, що винесенням оскарженої ухвали судом першої інстанції не лише було порушено право позивача, гарантоване йому нормами міжнародного права - право на справедливий судовий розгляд, а й гарантоване Конституцією України та Законами України право на доступ до правосуддя.

12 травня 2017 року до суду апеляційної інстанції від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, третя особа зазначає, що місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі

23 травня 2017 року до суду апеляційної інстанції від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає про обґрунтованість оскарженої ухвали, а тому просить залишити її без змін та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Позивач та відповідач 2 участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Щодо цього колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що ухвалою суду участь представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, розгляд справи вже відкладався, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду ухвали в апеляційному порядку та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача 2.

У судовому засіданні присутні представники навели свої доводи міркування та заперечення, викладені безпосередньо в відзивах на апеляційну скаргу.

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає, що у даному випадку апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Пунктом 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями) визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до п.п. 4.5. п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку.

Таким чином, виходячи із диспозиції пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, підставою для припинення провадження у господарській справі є саме існування рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Олеський завод мінеральних вод" звернулось з позовом до відповідача-1: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та відповідача-2: Буської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про визнання недійсним прилюдних торгів, оформлених протоколом філії №14 Приватного підприємства "НИВА В.Ш." проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить на праві власної ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" №1414178-1 від 07 липня 2014р. та актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна виданого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем; визнання незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 10 жовтня 2014р. державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком Олександі Володимировичем та зареєстроване в реєстрі за № 943; скасування рішення державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори Парфенюка Олександра Володимировича від 10 жовтня 2014 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на комплекс нежитлових будівель загальною площею 3552,5 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Заявляючи даний позов, позивачем як підставу позову зазначено порушення державним виконавцем п.4.9, 4.10 та 7.3 Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). А саме, неправомірне на його думку, проведення третіх прилюдних торгів після уцінки майна.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/2711/15 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14.09.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016р., за позовом Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" до відповідача-1 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, до відповідача-2 Приватного підприємства "Нива В.Ш.", до відповідача-3 Буської державної нотаріальної контори, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 07.07.14р. реєстраційний номер лоту 1129216, шляхом визнання недійсним протоколу про проведення торгів з продажу арештованого майна №141478-1 від 07.07.2014р. та акту державного виконавця від 07.07.2014р. про реалізацію майна з прилюдних торгів; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №943 від 10.10.14р.; зобов'язати приватного нотаріуса скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, в задоволенні позову відмовлено повністю та в частині позовних вимог до ПП "Нива В.Ш." провадження у справі припинено на підставі п.6. ч.1 ст. 80 ГПК України.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем не заперечено, що позов у справі №914/224/17 заявлено між тими ж сторонами, що і у справі №914/2711/16.

Щодо предмету, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у справі №914/224/17 як і у справі №914/2711/15 заявлено позов про визнання недійсним прилюдних торгів, оформлених протоколом філії №14 Приватного підприємства "НИВА В.Ш." проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить на праві власної ПрАТ "Олеський завод мінеральних вод" №1414178-1 від 07 липня 2014р. та актом державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна виданого головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Романом Васильовичем.

При цьому, наступні вимоги що стосуються оскарження свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та дій державного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності є похідними від першої позовної вимоги.

Крім того, різне стилістичне формулювання позивачем зазначених позовних вимог не може вважатися судом різними предметами спору, оскільки задоволення таких вимог матиме однакові правові наслідки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що предмет у даній справі та справі №914/2711/15 є тотожним з огляду на вищенаведене. Також, варто зазначити, що апелянтом не заперечується часткова тотожність предмету спору у даній справі та справі №914/2711/15.

Покликання позивача на те, що позов у даній справі подано з врахуванням роз'яснень Верховного Суду України зроблених в узагальнення від 24.11.2008 року, оскільки за правилами недійсності правочинів не можуть визнаватися недійсними документи, які за своїм змістом не є правочинами, а саме свідоцтва про придбання майна з торгів, колегія апеляційної інстанції вважає безпідставними.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ст.111-28ГПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права саме висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України.

Крім того, залишаючи без змін рішення та постанову апеляційної інстанції у справі №914/2711/15, Вищим господарським судом не зроблено висновок про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту заявляючи позов.

Крім того, такий спосіб захисту як визнання недійсним прилюдних торгів, акт проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, відповідає положенням ч.2 ст.16 ЦК України, виходячи з наступного:

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням. Така ж позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 12.10.16 у справі № 6-1981цс16.

При цьому, як зазначено вище, основними доводами апеляційної скарги, є те, що на думку позивача, позов у даній справі №914/224/17 пред'явлено з інших підстав, зокрема, із врахуванням обставин про які позивачу не було відомо на момент розгляду позовних вимог у справі №914/2711/15, щодо третіх прилюдних торгів, які призначалися на 07 липня 2014р.

Судом апеляційної інстанції для надання належної оцінки доводам апелянта витребувано матеріали справи №914/2711/15.

Так, з матеріалів справи, зокрема з доводів касаційної скарги поданої у справі №914/2711/15, вбачається, що ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» звертав увагу суду касаційної інстанції на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції п. п. 4.9., 4.10.,7.3. "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого Наказом №68/5 Міністерства юстиції України від "27" жовтня 1999 року, а саме стверджував, що мало місце порушення вказаних норм Тимчасового положення, оскільки 07 липня 2014 року фактично відбувалися не повторні, а треті прилюдні торги, проведення яких не передбачено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації: арештованого нерухомого майна. Оскільки такими, що не відбулися були визнані двічі - 02 квітня 2014 р.; та 05 травня 2014 року, тому 07 липня 2014 року були призначені вже треті, а не повторні прилюдні торги.

Тобто, вказано на ті обставинами, які позивач зазначає підставами позову у даній справі.

При цьому, як правильно зазначено місцевим господарським судом, з рішення Господарського суду Львівської області від 18.04.2016р. у справі 914/2711/15, постанов Львівського апеляційного суду від 14.09.2016р. та Вищого господарського суду України від 23.11.2016р., вбачається, що суди у справі №914/2711/15, зокрема посилаючись на норми "Тимчасового положення, щодо порядку проведення торгів з реалізації: арештованого нерухомого майна", встановили та дослідили обставини щодо дотримання порядку проведення прилюдних торгів.

Зокрема, судом касаційної інстанції зазначено, що «частиною 5 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом 3м підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. N 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за N 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки».

З наведеного вбачається, що під час розгляду справи №914/2711/15 досліджено порядок та процедуру проведення прилюдних торгів, зокрема, що стосується можливості проведення третіх повторних прилюдних торгів після нереалізації майна та його уцінки, про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

Відтак, покликання апелянта на те, що порядок проведення прилюдних торгів, зокрема, щодо їх кількості не було підставою позову у справі №914/2711/15, а тому що під час розгляду справи №914/2711/15 судом не досліджено зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставним з огляду на вищенаведене.

Таким чином, місцевим господарським судом правильно встановлено, що у справі №914/2711/15 вже вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та в описовій та мотивувальній частинах судових рішень надано оцінку правомірності порядку проведення прилюдних торгів, в тому числі що стосується проведення третіх торгів після уцінки майна.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що вимоги ПАТ «Олеський завод мінеральних вод» були розглянуті в межах справи № 914/2711/15, про що є рішення суду, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і в даній справі.

А тому, провадження у справі № 914/224/17 правомірно припинено місцевим господарським судом на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, зважаючи на те, що обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, при цьому висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі, відповідає матеріалам справи та наведеним вимогам чинного процесуального законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 04.04.17 у справі №914/224/17.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.04.17 у справі № 914/224/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Олеський завод мінеральних вод" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.