Справа № 444/1060/16-ц

Провадження № 2/444/36/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Реміцька І. П.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Жовківської центральної районної лікарні про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та збитків завданих загибеллю дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Жовківської ЦРЛ про відшкодування моральної шкоди та збитків завданих загибеллю дитини. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Довідки №С15Д, від 09.02.2015р. про Клінічно- патологоанатомічний епікриз: смерть недоношеної дівчинки наступила на 35 тижні вагітності, пологи перші передчасні. Дівчинка народилась з обвиттям пуповиною навколо ніжок і живота.Причина смерті порушення фетоплацентарно кровоплину на грунті передчасного старіння плаценти та помірно виражених запальних змін в оболонках та хоріальній пластині. Вважає, що відповідно до законодавства після 22 тижня вагітності плід вже визначається як дитина, а тому стверджує, що Довідкою № С15 Д від 09.02.2015 року встановлено смерть її дівчинки, яка сталась на 35 тижні вагітності.

Вважає, що причини смерті дитинки встановлені Довідкою «Про проведення службової перевірки щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 в ОСОБА_5 міській лікарні», проведеної на підставі Наказу ДОЗ ЛОДА № 596 від 04.08.2015 р.

Позивач зазначає, що з довідки вбачається, що вона встала на облік в ОСОБА_5 міську лікарню11.09.2014 р. На облік її оформляла фельдшер цієї лікарні ОСОБА_6, якаоформила індивідуальну та обмінну карти. При взятті на облік позивач представила ультразвукову діагностику плоду, яку завчасно зробила з метою встановлення факту вагітності та строку.

Зазначає, що перевіркою встановлено, що в індивідуальній картці вагітної породіллі № 57, вграфі УЗД є відмітка про проведення такої діагностики, але сам протокол такої діагностики відсутній.Перевіркою з часу постановления на облік, а саме з 11.09.2014 р. і до 16.01.2015 р. нагляд за нею провадився ОСОБА_5 міською лікарею в особі фельдшера цієї лікарні ОСОБА_6 Суттєвою обставиною, на думку позивачки, є і те, що в її індивідуальній картці зазначалась лікар-гінеколог ОСОБА_7, але жодного разу вона її не бачила, по причині її відсутності під час обстежень в лікарні.

Вважає, що дана обставина доводить грубе порушення з сторони закладу охорони здоров’я, п.1.1 та 3.5.1 Накзу № 417 МОЗ України, якими встановлено, що на першому етапі вагітна наглядається з обов’язковою консультацією лікаря-гінеколога, Центральної районної лікарні на 19, 21, 30 тижні вагітності. Всупереч цього наказу за весь цей час вона не була оглянута лікарем, а весь цей час її супроводжувала фельдшер.

По даному факту перевіркою встановлено, що у щоденнику відвідувань за 24.11.14р. та 24.12.14 р. не поставлено діагноз, а у всіх щоденних відвідуваннях не відмічено пульс (частота, ритмічність), температура, а після 25 тижнів вагітності не відмічена частота сердцебиття плоду.

Позивач заявляє, що 22.10.2014 р. вона відчула перші рухи дитини й поспішила в лікарню, де її послухали живіт та сказали, що все добре. В перших числах листопада 2014 р. їй стало непокоїти те, що дитинка занадто активна не так рухається як завжди і довший час не заспокоюється. Вона знову прийшла в лікарню, де їй повідомили, що просто дитинка шукає своє місце. Аналогічно було і 24.11.2014 року. Водночас на призначений 16.01.2015 р. прийом до лікарні не потрапила по причині поганого самопочуття. Черговий огляд проходила лише 02.02.2015 рокута наголошує, що всупереч Наказу МОЗ України № 417 ніхто з лікарів не поцікавився причиною її відсутності в призначений час на огляді.

Вважає, що суттєвою обставиною є те, що згідно запису який виявлено перевіркою, що саме 16.01.2015 року її сумісно оглядали завідуючий жіночої консультації Центральної районної лікарні, та лікар - гінеколог Жовківської ЦРЛ, більше того виставлено діагноз 1-ша вагітність.

Зазначає, що 02.02.2015р. на 34 місяці вагітності її нарешті прийняла та оглянула вперше лікар-гінеколог ОСОБА_8, яка повідомила, що сердцебиття дитини ясне, ритмічне чисте.

Позивач стверджує, що звернулась вже до лікаря ОСОБА_8 з тривогою на те, що дитинка занадто активна, довго не заспокоюється на що їй було повідомлено, що дитина має сама заспокоїтися.

В подальшому позивач зазначає, що відчула, що плід перестав рухатись, але пам’ятаючи слова лікаря, що дитинка має сама заспокоїтись, не стривожилась таким фактом. Після відчуттів, що дитина не рухається, вона знову звернулася в лікарню, де була оглянута лікарем-гінекологом, відправлена на УЗД. В результаті огляду їй повідомили про те, що дитина завмерла та відсутнє її серцебиття. Позивачу повідомили, що слід негайно їхати у Львів в лікарню, що знаходиться на вул. Мечнікова для того, щоб зробити УЗД.

Позивач вважає, що в ОСОБА_5 районній лікарні просто хотіли її позбутись та перекласти відповідальість на когось іншого. Суттєвою обставиною, на її думку, є і те, що жодного скерування в Львівську лікарню їй не надали.

Позивач зазначає, що як встановлено перевіркою, саме в порушення вимог Наказу № 417 ОСОБА_5 міською лікарнею непроведено ряд аналізів, отже заклад охорони здоров’я сам не провів відповідні та встановлені наказом аналізи, але і не скерував її відповідно наказу до закладу охорони здоров’я вищого рівня для проведення таких. А отже було пропущено можливість своєчасного виявлення загрози смерті дитинки.

Вказує, що її не було ознайомлено з необхідністю ведення «щоденника самопочуття вагітної» та проводити запис тесту рухів плоду.

Позивач наголошує, що з часу загибелі дитини в неї нервові зриви та безсоння, її постійно переслідує плач донечки. Такий стан змушує вживати заспокійливі медичні препарати. В сім’ї почались розлади із-за нервового стану, чоловік наполягає на лікуванні від нервових зривів.

Вважає, що для виходу з такого стану потрібний довгий час та довга стороння допомога з метою реабілітації, та значні фінансові втрати. Стверджує, що їй завдана діями чи бездіяльністю працівників ОСОБА_5 міської лікарні значна моральна шкода, для ліквідації наслідків якої необхідні значні фінансові витрати для лікування нервової системи, відновлення імунної системи, бо вона часто почала простужуватись, почала боліти голова та серце, та потребує подальше санаторно-курортне лікування. А тому вважає, що їй заподіяно моральну шкоду в розмірі 50000,00 гривень.

Крім того позивач зазначає, що нею проведена оплата медичних послуг та купівля лікарських препаратів під час вагітності та після них з метою усунення наслідків таких пологів, а тому додавши до позовної заяви чеки щодо оплати медичних препаратів та медичних процедур, оцінює збитки на суму 6875, 69 грн. Просить позов задоволити.

Позивач в неодноразових судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові.

Представник позивача в судових засідання позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові та додатково пояснив, що передчасне старіння плаценти носило хронічний характер, а обвиття пуповиною плоду є наслідком підвищеної активності плоду, яка викликана кисневим голодуванням плоду. На 19 тижні вагітності в плаценті вагітної почалися паталогічні зміни, а саме передчасне старіння. В подальшому ультразвукове дослідження підтверджувало, що паталогія триває. Звертає увагу на те, що паталогоанатомом встановлено, що причиною смерті дитини є передчасне старіння плаценти, що, на його думку, підтвержує висновки, що патологічні зміни в плаценті носили хронічний характер, тобто протікали довгий час. Фактично вагітна в перший раз була оглянута лікарем-гінеколом на 30 тижні вагітності, коли їй оформлявся лист непрацездатності дородової відпустки і при комісійному обстеженні ніхто з членів комісії не звернув уваги на діагнози встановлені УЗД, відповідно було втрачено час на лікування.

Стверджує, що не відбулося лікування вже діагностованої патології у зв’язку із некваліфікованим та неналежним наглядом за вагітною, у зв’язку із чим позивач змушена була не з своєї волі, а з метою збереження здоров’я та життя понести фінансові витрати на медичні препарати. Такий стан вплинув і на моральний стан його довірительки, що призвело до значних моральних страждань, а тому вважає, що позов слід задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судових засідання проти задоволення позовних вимог заперечили, вважають, що позивачем не подано доказів, які б достатньо і у взаємному зв’язку і їх сукупності доводили, що загибель плоду сталася саме з вини фельдшера ОСОБА_6 та лікаря-гінеколога ОСОБА_8, які безпосередньо здійснювали медичний нагляд за позивачем.

Наголошують на тому, що у висновку клініко-експертної комісії від 09.11.2015 року Департаменту охорони здоров’я ЛОДА щодо якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 в ОСОБА_5 міській лікарні зазначається, що виявлені недоліки ведення медичного огляду останньої не могли вплинути на кінцевий результат, оскільки показники, зазначені в протоколі УЗД вкладаються в межі норми, а вагітна звернулася за акушерською допомогою на 4-ту добу після виникнення скарг на відсутність рухів плода, а тому вважають, що такий випадок слід вважати непопереджуваним. Пояснили, що достовірне виявлення ознак передчасного старіння плаценти можливо виключно при проведенні УЗ обстежень, яких працівники ОСОБА_5 міської поліклініки не проводили, а лише брали до уваги показники протоколів обстежень, що вкладаються в межі норми.

Вважають, що працівники ОСОБА_5 міської поліклініки фактично не мали змоги виявити ознаки передчасного старіння плаценти у вагітної ОСОБА_4 і таким чином попередити загибель плоду.

А тому представники відповідача вважають, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави вважати, що саме діями відповідача завдано моральну та матеріальну шкоди, оскільки не доведено причинно-наслідкового зв’язку між шкодою і протиправними діями відповідача, а також не доведено наявність вини працівників ОСОБА_5 міської поліклініки в заподіянні шкоди. Щодо матеріальних збитків, то вважають, що крім чеків, які підтверджують придбання ліків, позивачу необхідно було надати підтвердження, що такі ліки були зазначені у листках призначеннях працівників відповідача.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона знає ОСОБА_4 з 02.02.2015 року, коли та прийшла на огляд на тридцять четвертому тижні вагітності. Нею було проведено огляд ОСОБА_4, а саме були обстежені висота дна матки, обхват живота, положення плоду, передлегла частина плоду, було виміряно тиск, зважено, заслухано скарги, проведено огляд на наявність набряків, руху плоду, серцебиття. ОСОБА_4 не скаржилась на стан здоров’я. Будь-які скарги фіксуються письмово. Їй відомо, що на 16 січня лікарем ОСОБА_6 було призначено огляд. 16 січня вона не бачила ОСОБА_4 Їй відомо, що у ОСОБА_4 питали, чому та не прийшла на огляд. Про те, що у ОСОБА_4 були рвота, нудота і погане самопочуття їй сказала матір вагітної 06 лютого. ОСОБА_4 02 лютого їй розказувала, що була на весіллі, але про перенесені інфекції чи про вживання горіхової настоянки, не повідомила. З Наказом МОЗ № 417 вона ознайомлена. Якщо вагітність проходить без ускладнень вагітна може обстежуватися на першому рівні. Пояснила, що кожна друга дитина народжується з обвиттям пуповиною, яке є патологією лише у разі гіпоксії плода. По документації до неї ОСОБА_4 вела лікар ОСОБА_7. Висновок медичної комісії вона читала. Вважає, що огляд вагітної проводився, може не в повному обсязі, але належним чином. Цитологічне дослідження потребує згоди і є необов’язковим. Передчасне старіння плаценти можна виявити лише на УЗД. Третє УЗД не призначалось, бо не було показів для цього. Відмовити в огляді ОСОБА_4 з тієї підстави, що це необхідно робити в іншому закладі, вона не могла. Передчасне старіння плаценти відбувається через недостатню кількість поживних речовин, і на це впливають всі негативні чинники. 06 лютого ОСОБА_4 звернулася з тим, що близько 4 днів вона не відчуває рухів плода. Пояснила, що швидше не зверталася, бо відчувала пульсацію і думала, що це є серцебиття плода. В журналі скерування є записано, що було скерування ОСОБА_4 Наголосила, що лікарня приймає і без скерування. Надактивний рух плоду – це суб’єктивне враження жінки і залежить від її фізіології. Першим кроком для визначення активності плода є тест руху плоду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона як фельдшер проводила належний огляд позивача ОСОБА_4, направляла її на УЗД, жодних передчасних ознак патології плоду вона не помічала.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, який є лікарем-гінекологом району показав, що загибель плоду була наслідком старіння плаценти. Причини такого старіння плаценти можуть бути різними, а саме наявність в організмі вагітної ТОРЧ- інфекції, а також перенесені хвороби, вживання алкоголю, куріння тютюнових виробів, а також багато інших причин, які безповоротно призводять до завмирання плоду. Водночас зазначив, що медичними працівниками ОСОБА_5 міської поліклініки в тих умовах, які в них наявні не могли бути відмічені паталогії плоду.

Крім того, судом призначалася комісійна судово-медична експертиза, згідно висновку якої

оцінка фізичного та психічного стану, встановлення ступеня тяжкості шкоди, завданої здоров’ю, питання щодо заходів реабілітації здоров’я ОСОБА_4 не входять в компетенцію лікаря судово-медичного експерта, а можуть бути вирішені фахівцями лікувальних закладів у яких спостерігається. Питання щодо репродуктивної здатності гр. ОСОБА_4 після внутрішньоутробної загибелі її плода може бути вирішене після спостереження та обстеження її лікарями-акушер-гінекологами протягом певного періоду часу. При вивченні представленої медичної документації виявлено, що медичний нагляд за вагітною ОСОБА_4 здійснювався працівниками ОСОБА_5 жіночої консультації з порушенням вимог чинних нормативно-правових актів МОЗ України, які регулюють медичний нагляд за вагітними, а саме наказу №417 МОЗ України «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»:

-у дослідженнях крові не визначали кількість тромбоцитів; не взято мазок з піхви на цитологічне дослідження; не проведений посів сечі на безсимптомну бактеріурію; не проведений двогодинний тест толерантності до глюкози; відсутній протокол першого УЗ-обстеження; при відсутності будь-яких показів лікарем призначено дослідженні на трисомію 18, 21 та визначення ризику дефекту нервової трубки;

- необхідне обстеження на наявність TORCH-інфекції не проведені;

- відсутні записи щодо ведення «щоденника самопочуття вагітної» до кінця вагітності, а також про «можливі загрозливі симптоми під час вагітності, у разі яких вагітна жінка має негайно звернутись за допомогою»;

- відсутні записи про частоту серцебиття плоду та гравідограма, які мали проводитись після 25 тижнів вагітності;

- відповідно до результатів аналізу крові від 24.11.14р. рівень гемоглобіну у крові ОСОБА_4 становив 107г/л, що свідчить про анемію, проте діагноз «ОСОБА_10.» виставлений лікарями не був;

- відсутні записи про частоту пульсу та температуру тіла вагітної;

- протоколи ультразвукового обстеження, які призначалися лікарем у гестаційний центр, а були проведені у приватних кабінетах, не в повній мірі відповідають стандартизованим формам і є неінформативні відносно ступеня зрілості плаценти.

У висновку експертизи вказано, що при дотриманні всіх положень наказу №417 МОЗ України «Пре організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні" ознаки передчасного старіння плаценти у вагітної ОСОБА_4 могло бути виявлено раніше. У зв’язку із цим тактика ведення вагітної могла би бути змінена, що могло попередити летальний наслідок для плоду. Відповідно до записів у протоколі патолого-анатомічного дослідження смерть плода гр. ОСОБА_4 наступила внаслідок передчасного старіння плаценти, що супроводжувалось порушенням фетоплацентарного кровоплину. Однак, перевірити достовірність вказаного заключення комісія не може через ненадання гістологічних препаратів від трупа дитини і плаценти.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які входили в складі експертної комісії пояснили, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між допущеними працівниками Жовківської центральної районної лікарні Львівської області, а саме фельдшером ОСОБА_6 та лікарем-гінекологом ОСОБА_8, порушень вимог наказу № 417 МОЗ України "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні" при організації медичного нагляду за вагітною ОСОБА_4 та загибеллю її плода.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.

З копії обмінної карти пологового будинку, пологового відділення, виданого Міським комунальним клінічним пологовим будинком, вбачається, що така заведена на породіллю ОСОБА_4

З довідки від 09.02.2015 року, виданої лікарем-паталогоанатомом ОСОБА_13, вбачається, що висновком клінічно-патологоанатомічного епікризу є смерть недоношеної дівчинки наступила антенатально в т.гест 35 тижнів. Дівчинка народилася з обвиттям пуповиною навколо ніжок і живота. Причина смерті: порушення фетоплацентарно кровоплину на грунті передчасного старіння плаценти та помірно виражених запальних змін в оболонках та хоральній пластині.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00015028541 від 10.02.2015 року вбачається, що дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася мертвонародженою, батько дитини – ОСОБА_14, матір дитини – ОСОБА_4.

У судовому засіданні було досліджено копію обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні ОСОБА_4, копію ультразвукового обстеження від 25.12.2014 року, копію пологів № 683, протокол № 2 медичної ради МККПБ № 1 від 12.03.2015 року та інші письмові докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 була взята на облік у ОСОБА_5 11 вересня 2014 року з діагнозом: вагітність І вагітність 14-15 тижнів, що стверджується медичною документацією, наявною в матеріалах справи, а також довідкою про проведення службової перевірки щодо якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_4 в ОСОБА_5

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦК України фізична особа має право на охорону здоров'я.

Відповідно до ст.6 Закону України від 19 листопада 1992 року «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, зокрема, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 58 Закону України від 19 листопада 1992 року «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклади охорони здоров'я забезпечують кожній жінці кваліфікований медичний нагляд за перебігом вагітності, стаціонарну медичну допомогу при пологах і медичну допомогу матері та новонародженій дитині.

Надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги регламентується Методичними рекомендацій щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, затверджених Наказом МОЗ № 417 від 15.07.2011 року.

З висновку-довідки про проведення службової перевірки щодо якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_4 в ОСОБА_5 вбачається що були допущені працівниками ОСОБА_5 міської лікарні помилки які, вказують на те, що медичний нагляд за вагітною ОСОБА_4 з боку ОСОБА_5 міської лікарні був неналежним, відтак право ОСОБА_4 на кваліфікований медичний нагляд за перебігом вагітності було порушено.

Відповідно до ст.1166, 1167 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Так відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, зазначено що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Як було досліджено в судових засіданнях причиною смерті плоду є порушення фетоплацентарного кровоплину на грунті передчасного старіння плаценти.

Слід звернути увагу, що достовірне виявлення ознак передчасного старіння плаценти можливе виключно при проведення ультразвукових обстежень, яких працівники ОСОБА_5 міської поліклініки не проводили, оскільки в них відсутні для цього технічні засоби та спеціальності.

За встановлених у судовому засіданні обставин працівники ОСОБА_5 міської поліклініки фактично не мали змогу виявити ознаки передчасного старіння плаценти у вагітної ОСОБА_4 і таким чином попередити загибель плоду.

Позивач ОСОБА_4 направлялася в спеціалізовані установи для проведення ультразвукових досліджень, однак такі направлення проігнорувала, а натомість проходила обстеження в установах на свій вибір.

Судом встановлено, що передчасне старіння плаценти супроводжувалося фетоплацентарною недостатністю та зумовило порушення внутрішньоутробного стану плоду.

З ультразвукових обстежень ОСОБА_4 вбачається, що вагітність проходила в звичному режимі, жодних відхилень не було виявлено.

Експерти, які входили в склад експертної комісії для проведення експертизи, а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які працюють лікарями-акушер-гінекологами, пояснили, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між допущеними працівниками Жовківської центральної районної лікарні Львівської області, а саме фельдшером ОСОБА_6 та лікарем-гінекологом ОСОБА_8, порушень вимог наказу № 417 МОЗ України "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні" при організації медичного нагляду за вагітною ОСОБА_4 та загибеллю її плода, тобто причини старіння плаценти можуть бути різними, а саме наявність в організмі вагітної ТОРЧ- інфекції, а також перенесені хвороби, вживання алкоголю, куріння тютюнових виробів, а також багато інших причин, які безповоротно призводять до завмирання плоду. Старіння плаценти було безповоротним процесом. Жодних патологій плоду УЗД не встановлювала.

В судовому засіданні не знайдено жодних доказів того, що моральну та матеріальну шкоду позивачу ОСОБА_4 заподіяно внаслідок дій або бездіяльності працівників відповідача, не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між шкодою і протиправними діями відповідача.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 не обгрунтовані, а тому не підлягають до задоволення. Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 57, 58, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

У позовній вимозі ОСОБА_4 про стягнення з Жовківської центральної районної лікарні 50000,00 (п’ятдесять тисяч) грн. моральної шкоди та збитків в розмірі 6875 (шість тисяч вісімсот сімдесять п’ять) грн. 69 коп., що разом становить 56875 (п’ятдесять шість тисяч вісімсот сімдесять п’ять) грн. 69 коп. -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зеліско Р. Й.