Справа № 219/3955/17

Провадження № 2-о/219/330/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В.

секретаря Кривошапко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 20 березня 2017 року в лікарні міста Донецьк (тимчасово окупована територія Донецької області).

Для реєстрації в законному порядку факту смерті та отримання свідоцтва про смерть заявниця звернулася до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, але в реєстрації факту смерті ОСОБА_2 відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті, пред’явлено документ виданий на території де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть останнього для подальшого оформлення спадщини та пенсії.

Заявниця просила розглянути заяву у її відсутність та задовольнити її.

Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області просив розглянути заяву без участі представника, не заперечував проти її задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 234 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Серед таких юридичних фактів  у ст. 256 ч. 1 п. 8 ЦПК України визначений  факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації  актів цивільного стану факту смерті.

Як зазначено в ст. 257-1 ч. 1 ЦПК України, заява  про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України  заява фізичної особи  про встановлення  факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження серія І-НО № 164445 від 29.06.2002 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 12 грудня1981 року народження 29.06.2002 одружились, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №602. Прізвище після одруження чоловіка – ОСОБА_2, дружини – ОСОБА_2.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, та фактичне місце перебування/проживання зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено довідкою №1419107450 від 18.04.2017.

Як вбачається з листа №15.14-93-1308 від 18.04.2017 Бахмутський міський відділ державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовив  в державній реєстрації  смерті  ОСОБА_2  на підставі  того, що представлений  заявником документ  не відповідає за формою, встановленою законодавством  України.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 20.03.2017 року суд приймає такі докази, надані заявником.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія І-НО № 164445 від 29.06.2002 року ОСОБА_2 народився 09 березня 1982 року в м. Горлівка Донецької області.

Згідно довідки про причину смерті № 66 (форма № 106\у) від 21 березня 2017 року ОСОБА_2 помер 20 березня 2017 року. Причина смерті: Хронічний панкреатит, панкреонекроз. Двосторонній гідропневмоторекс. Розлитой перитоніт. Довідка видана медичним закладом у м. Донецьку.

Відповідно до ксерокопії договору-замовлення №129 від 22.03.2017, ОСОБА_2 було поховано 23.03.2017 на кладовищі ЦГК№1, вул. Центральна, м. Горлівка Донецької.

Дослідженими  судом фотознімками з місця поховання знаходить підтвердження факт поховання на кладовищі  ОСОБА_2,  померлого 20.03.2017 у м. Донецьк.

Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, суд вважає за необхідне, вирішуючи питання щодо оцінки доказів по справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у  Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр

проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.

Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Згідно з пп.1 п.1, п.3 Наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру актів цивільного стану громадян на території Донецької області - м. Горлівка, тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території міста Голівка Донецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 в певний час.

Встановлення факту смерті має юридичне значення, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»   державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я  або судово-медичною установою, рішення суду   про встановлення   факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Керуючись ст.ст. 60, 212-215, 223,257-1, 259 ЦПК України, суд, 

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, померлого 20 березня 2017 року в місті Донецьк, Україна.

Рішення, відповідно до ст. 257-1 ч.4 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію судового рішення видати особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В.Любчик