Справа № 22-ц-5092/2009р Головуючий 1 інстанції: Плетньов В.В.
Категорія – відмова у видачі судового наказу Доповідач: Бородін М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Бородіна М.М.
суддів – Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,
при секретарі – Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2009 року у справі за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся у суд із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7 659 грн. 48 коп. за кредитним договором від 13 лютого 2006 року; судового збору і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 38 грн. 30 коп. і 15 грн. відповідно.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2009 року відмовлено у прийнятті заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 100 ЦПК України. Роз'яснено заявнику його право на звернення з вимогами у позовному порядку.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» просить ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2009 року скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суддя виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Як свідчать матеріали справи, підставою звернення заявника у суд із зазначеною вимогою є порушення боржником умов вищезазначеного кредитного договору № DNH4KP89540365 від 13 лютого 2006 року, а саме: несвоєчасні сплати щомісячних виплат, які складаються із заборгованості за кредитом – 1 621 грн. 69 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 3 050 грн. 23 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 2 146 грн. 63 коп., а також штрафи – 500 грн. фіксована частина і 340 грн. 93 коп. процентна складова.
Зазначені суми визначені ЗАТ КБ «ПриватБанк» станом на 22 червня 2009 року. З розрахунком суми заборгованості, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 ознайомлений не був, у зв’язку з чим може бути оспорений боржником.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк» не є безспірними і не можуть вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, дослідження необхідних доказів, з урахуванням пояснень сторін у справі, тобто у позовному провадженні.
З огляду на наведене, суддя суду першої інстанції своєю ухвалою обґрунтовано відмовив заявникові у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують його висновків, у зв’язку з чим судова колегія підстав для скасування ухвали від 28 серпня 2009 року не вбачає.
Судова колегія, керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий –
Судді –