АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 658/2457/16-ц

Номер провадження:22-ц/791/934/17

Головуючий в І інстанції Батовріна І.Г.

Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоКолісниченка А.Г.,

суддів:Базіль Л.В.,

Радченка С.В.,

за участю секретаряПавловської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа: Василівська сільська рада Каховського району Херсонської області про визнання нікчемним заповіту,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23.03.2017 року позов ОСОБА_6 задоволено. Встановлено нікчемність заповіту, складеного 17.03.2003 року від імені ОСОБА_7, посвідченого секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_18 за реєстровим №56.

Не погодившись з таким рішення суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд своїм рішенням визнав ОСОБА_6 спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_7, яка відповідно до ст.1268 ЦК України прийняла спадщину шляхом проживання зі спадкодавцем. Оскаржуваний заповіт, було складено 17.03.2003 року, тобто на момент відкриття спадщини, про його існування повідомляється усім спадкоємцям, які звертаються за оформленням спадкових справ. Тобто, суд визнав ОСОБА_6 спадкоємцем з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з дня смерті ОСОБА_7, яка в свою чергу не зверталася до нотаріальної контори, щодо оформлення свого спадкового права, та прийняв лише пояснення позивача, що їй стало відомо про оскаржуваний заповіт лише в липні 2015 року, та не врахував положення ст.261 ЦК України, яка зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. У відповідності до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Таким чином, перебіг позовної давності в три роки починається зі спливом шести місяців після дня смерті ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто 24.03.2010 року. На підставі чого, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_6 відмовити у задоволенні її позовних вимог.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_10, у судовому засіданні на задоволенні апеляції наполягав, з підстав зазначених у скарзі

ОСОБА_6 та її представниця ОСОБА_11, у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник Василівської сільської ради до суду не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не підтримує.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно- процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заповіт у відповідності до ч.1 ст.1257 ЦК України є нікчемним, оскільки секретар виконавчого комітету Василівської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_18 не мала повноважень вчиняти нотаріальні дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2003 року ОСОБА_7 складено заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Василівської сільської ради ОСОБА_18 та зареєстровано в реєстрі за №56 (а.с.4).

Відповідно до змісту вказаного заповіту ОСОБА_7 заповідано право на земельну частку (пай) на землях КСП імені Карла Маркса в розмірі 7,44 умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі/на місцевості, належної йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданого головою Каховської районної державної адміністрації 23.07.1996 року, ОСОБА_5 (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, про що складений відповідний актовий запис за №30 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, її батьком є ОСОБА_7 (а.с.35).

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02.10.2013 року шлюб, зареєстрований 22.12.2001 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 розірвано. Після розірвання шлюбу дружині повернуто дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 (а.с.58).

Відповідно до довідки від 09.07.2015 року, виданої Василівською сільською радою Каховського району, померлий ОСОБА_7 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_15, дочка ОСОБА_6; син ОСОБА_16, онука ОСОБА_17 (а.с.56).

03.06.2016 року постановою державного нотаріуса Каховської районної державної нотаріальної контори Херсонської області ОСОБА_15 у видачі свідоцтва про право на частку майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства, яке належало померлому ОСОБА_7 відмовлено (а.с.133).

Вказаною постановою встановлено, що після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу № 13/2009, за матеріалами якої із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина померлого ОСОБА_15, інші спадкоємці не зверталися, свідоцтв про право на спадщину не видавалось.

Отже, за наведених обставин позивачка ОСОБА_6 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_7, яка відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину шляхом проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст.1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 ЦК України.

За загальним правилом заповіт посвідчується нотаріусом.

Статтею 1251 ЦК України передбачено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений повноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно із ст.37 ЗУ «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

На підставі рішення Василівської сільської ради Каховського району І сесії двадцять четвертого скликання від 10.04.2002 року № 4 «Про обрання секретаря ради народних депутатів», ОСОБА_18 обрано секретарем Василівської сільської ради (а.с.86).

Як вбачається з функціональних обов'язків секретаря Василівської сільської ради, які затверджені головою сільської ради, серед іншого до них входить здійснення нотаріальних дій (п.6). З вказаними функціональними обов'язками секретар ОСОБА_18 ознайомлена 10.04.2002 року.

Відповідно до довідки від 25.07.2016 року, виданої завідувачем архівного сектору Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, за період з 2000 рік по 2003 рік рішення Василівської сільської ради Каховського району щодо покладення обов'язків вчинення нотаріальних дій на секретаря виконкому Василівської сільської ради Каховського району не виявлено (а.с.5).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки секретар виконкому сільської ради при посвідченні заповіту здійснював свої повноваження щодо вчинення нотаріальних дій не на підставі рішення ради, а на підставі функціональних обов'язків, що є порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про визнання договору нікчемним.

Доводи апеляційної скарги про те, що перебіг позовної давності починається зі спливом шести місяців після дня смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто 24.03.2010 року, а тому позивачкою пропущено строк позовної давності, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.28 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 про існування складеного батьком заповіту стало відомо, лише 07.07.2015 року при написані заяви про прийняття спадщини в сільській раді. Доказів, які б спростовували цю обставину відповідачем суду не надано.

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23.03.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий А.Г.Колісниченко

Судді: Л.В.Базіль

С.В.Радченко