УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/595/17-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1260/К/17 суддя Суботіна С.А.

Категорія - 81 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

УХВАЛА

Іменем України

30 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря - Борщ А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2017 року по справі за поданням начальника Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Приходько Тетяни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоекспорт» ОСОБА_3.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник стягувача Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» - Панфілова Наталія Володимирівна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року начальник Криворізького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (надалі - Криворізький районний відділ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) Приходько Т.М. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоекспорт» (надалі - ТОВ «Біоекспорт») ОСОБА_3, посилаючись на те, що на виконанні Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження № 52353674 про стягнення з ТОВ «Біоекспорт» на користь Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» (надалі - ПАТ «Кристалбанк») заборгованості у розмірі 964 015,51 грн. та на користь Криворізької ОДПІ заборгованості по податковому боргу у загальному розмірі 151 346,99 грн.

ОСОБА_3 згідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником ТОВ «Біоекспорт», однак добровільно рішення суду не виконує, кошти за постановою суду не сплачує.

В ході проведення виконавчих дій виявлені обставини, які дають підґрунття вважати, що боржник, в особі керівника ОСОБА_3, може виїхати за межі України, а тому просила суд обмежити керівника боржника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання нею зобов'язань за рішенням суду за зведеним виконавчим провадженням № 52353674.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2017 року в задоволені подання начальника Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській областіпро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника керівника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кристалбанк»просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3,посилаючись на порушення судом норм матеріального права та при неповному та невірному з'ясуванні всіх обставин справи. Так, зазначає, що, після накладення арешту на кошти боржника ТОВ «Біоекспорт», останнім було відкрито нові рахунки, що свідчить про умисне невиконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, представника стягувача ПАТ «Кристалбанк» - Панфілову Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів викладених у поданні державного виконавця та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні в Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області з 06.07.2016 року перебуває зведене виконавче провадження № 52353674 до складу якого входить 4 виконавчі провадження: судовий наказ № 904/490/14 від 04.04.2014 року про стягнення з TOB «Біоекспорт» на користь ПАТ«Кристалбанк» заборгованості за кредитом у розмірі 964 015,51 грн.; виконавчий лист № 804/14219/14 від 31.08.2015 року про стягнення з TOB «Біоекспорт» на користь Криворізької ОДНІ заборгованості по податковому боргу у розмірі 21795,03 грн.; виконавчий лист № 804/6793/15 від 01.10.2015 року про стягнення з TOB «Біоекспорт» на користь Криворізької ОДШ заборгованості по податковому боргу у розмірі 127511,96 грн.; виконавчий лист № 804/13122/15 від 15.06.2015 року про стягнення з TOB «Біоекспорт» на користь Криворізької ОДШ заборгованості по податковому боргу у розмірі 2040,00 грн

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні подання про обмеження керівника боржника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 у праві тимчасового виїзду за межі України до виконання судових рішень, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено факту умисного ухилення ОСОБА_3, як керівника юридичної особи боржника, від виконання судового рішення, дійшовши висновку про відсутність підстав для встановлення відносно неї тимчасового обмеження права виїзду за межі України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" від 21 січня 1994року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 18 ч. з ст.. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Оскільки особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається саме на державного виконавця, як особи, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена.

Із наведеного уявляється, що обмеження виїзду за кордон може бути застосоване у разі наявності доказів про свідоме злісне ухилення боржника від виконання рішення суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, начальник Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Приходько Т.М. не надала доказів того, що нею вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також, не надано доказів того, що керівник боржника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що остання за час виконання рішення виїжджала за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або ОСОБА_3 безпідставно не з'являлася на виклики державного виконавця.

Встановивши, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не містить обґрунтування ухилення керівника боржника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 від виконання зобов'язань ТОВ «Біоекспорт», а також відсутність доказів того, що ТОВ «Біоекспорт», маючи фінансову можливість виконати боргові зобов'язання, свідомо не робить цього без поважних причин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для обмеження керівника боржника ТОВ «Біоекспорт» ОСОБА_3 у праві виїзду відсутні.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Кристалбанк» про те,що, після накладення арешту на кошти боржника ТОВ «Біоекспорт», останнім було відкрито нові рахунки, колегією суддів відхиляються, як такі, що не мають правового значення, оскільки в постанові начальника Криворізького районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 20.10.2015 року про арешт коштів на рахунках ТОВ «Біоекспорт» зазначено про те, що арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (а.с. 51), тобто відкриття боржником нових рахунків не свідчить про намір уникнути від виконання боргових зобов'язань.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кристалбанк» - відхилити.

Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2017 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: