ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2009 року № 22а-18072 /08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Ліщинського А.М., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахунок і стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2008 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахунок і стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилалась на те, що являється матір’ю малолітньої дитини – доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), право на допомогу за дитиною до осягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. А розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі. Позивач просила зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради провести перерахунок та виплатити їй суму не отриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не може погодитись з таким рішенням суду і рахує, що суд, виносячи таку постанову, порушив норми матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Апелянт просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивачці до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради .
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона являється матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Колегія суддів відзначає, що згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», від 01.01.1993 року (із наступними змінами та доповненнями, внесеними Законами України), право на допомогу за дитиною до осягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконною відмови відповідача у перерахунку та виплаті недоплаченої грошової допомоги та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахування та виплат недоплаченої грошової допомоги ОСОБА_1, згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», колегія суддів не вбачає.
Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2008 року у справі № 2а-393/08 – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський