ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2009 року №1757/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання – Федунів Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в залі суду апеляційну скаргу військової частини А 2502 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11.12.2008р. по справі за адміністративним позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А 2502 про стягнення суми,-
ВСТАНОВИЛА:
Військовий прокурор Хмельницького гарнізону, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення 2671,29 грн. грошової компенсації за речове майно, неотримане ним за період проходження військової служби.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11.12.2008р. позов задоволено повністю.
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати і постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», яким з 2000 року було зупинено дію ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якою передбачено право військовослужбовців на отримання речового майна або грошової компенсації за нього. Крім того покликається на відсутність відповідного бюджетного фінансування для виплати грошової компенсації за неотримане військовослужбовцями речове майно.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А 2502. Наказом від 31.07.2006р. позивач звільнений з військової служби з правом носіння військової форми одягу.
Згідно довідки-розрахунку №75 від 24.08.2006р. позивачу нарахована однак не виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно в розмірі 2671,29 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання грошової компенсації за речове майно передбачене частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції до 03.11.2006р. та Положенням «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» (затв. постановою КМ України від 28.10.2004р.).
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують, оскільки Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (в редакції станом на 23.03.2000р.) дію частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині забезпечення військовослужбовців речовим майном зупинено не було, а право позивача на отримання грошової компенсації передбачене пунктом 27 Положенням «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час».
Крім того, реалізація позивачем права на отримання грошової компенсації за неотримання речового майна не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу військової частини А 2502 залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11.12.2008р. по справі №2а-1584/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ