Справа № 22 - 1722 / 2006                  Оскаржуване рішення постановлено під

Категорія  40                                  головуванням :  Кравця В. І.

Доповідач:  Колос С.С.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючий : Колоса С. С.

Суддів :  Івашука В. А., Ковальчука О. В.

При секретарі: Цехмістер О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні з залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду від 25 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського районного вузлу поштового зв"язку Вінницької дирекції УДППЗ " Укрпошта " про зняття дисциплінарного стягнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди, завданої незаконним утриманням з заробітної плати та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі, зняття дисциплінарного стягнення. Свої вимоги мотивувала тим, що з 14 травня 1996 року працювала на посаді завідуючої складом Гайсинського рай вузлу зв"язку, з 10 червня 2003 року дану посаду перейменовано на посаду товарознавця. Наказом від 29.08.2005 року за порушення трудової дисципліни накладено стягнення, а наказом від 27.09.2005року звільнено з роботи в зв"язку з втратою довір"я до неї. Вважає дані накази незаконними. Незаконність звільнення по п. 2 ст. 41 КЗпП України обґрунтовувала принциповістю своєї позиції щодо захисту прав та діями на перевірку фактів зловживання з боку керівництва. Цим же мотивувала і незаконність накладення дисциплінарного стягнення .

Рішенням суду від 25 квітня 2006 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодовано шкоду, завдану незаконним утримання з заробітної плати та стягну моральну шкоду в сумі 150 гривень. В інших вимогах відмолено. Своє рішення суд мотивував тим, що звільнення з підстав втрати довір"я до ОСОБА_1 є безпідставним. Накладення дисциплінарного стягнення ґрунтується на документах належним чином оформлених, а тому є законним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в вимозі про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення скасувати, ухвалити нове рішення, яким цю вимогу задовольнити, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального закону.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким в вимогах позивача відмовити, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального законів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, скаргу представника відповідача слід задовольнити з наступних підстав.

Висновок суду про те, що відповідачем не надано суду достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 винних дій, які б давали підстави для втрати довіри до неї з боку адміністрації підприємства є безпідставним з наступних підстав .

Так, обґрунтовано відмовляючи позивачці у вимозі про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначив, що стягнення накладено в межах заходів передбачених законом, повноваженою особою, в межах місячного строку з врахуванням ступеня тяжкості проступку, так як вчинені дії впливають на правильність бухгалтерського обліку і на господарську діяльність підприємства. Тобто суд своїм висновком підтвердив факт неналежного виконання працівником своїх посадових обов"язків, а саме ОСОБА_1 допускала порушення при оформленні складських операцій по відпуску товарів, а саме у накладних про видачу товару не зазначалась назва товару, розфасовка та одиниці виміру. Факт таких порушень не оспорювався і позивачкою, однак пояснень з цього приводу надати відмовлялась .

Наказом № НОМЕР_1 від 29 серпня 2005 року на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за зазначені вище порушення. Даний наказ до вищестоячого керівника на оскаржувався (а. с. 5 т. 1 ) .

Як вбачається з матеріалів справи після накладення дисциплінарного стягнення позивачка продовжувала допускати порушення при оформленні складських операцій по відпуску товарів, у накладних про видачу товару не зазначалась повна назва товару, розфасовка та одиниці виміру, видавала один товар замість іншого. Дані факти підтверджуються актами про вилучення не облікового товару від 5 та 8 вересня 2005 року, а також актом документальної ревізії від 6 вересня 2005 року ( а. с. 75 - 76,100 ).

Допитавши свідків в судовому засіданні, судом першої інстанції не дано оцінки їх показам. В той же час свідок ОСОБА_3 показала суду, що товар від ОСОБА_1 приходив не по накладним, приходив інший товар. Пояснювала, що це так треба. Товар виписувався на бумажках, від руки. Аналогічні покази суду дали свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Свідок ОСОБА_12 показала суду, що проводила за вказівкою керівництва ревізію діяльності ОСОБА_1. Виявились порушення у видачі товарів поштовим відділенням. Позивачка визнавала факт цих порушень .

З пояснень свідків вбачається, що зазначені порушення ОСОБА_1 допускала як до серпня 2005 року так і після 29 серпня 2005 року, тобто після накладення на неї дисциплінарного стягнення .

ОСОБА_1 працювала на посаді товарознавця Гайсинського райвузлу зв"язку, тобто була працівником, що безпосередньо обслуговує товарні цінності. Не зазначення в накладних повної назви товару, розфасовки та одиниці виміру, виписка товару не по накладним, а по запису на бумажках, видача товару одного замість іншого є такими винними діями позивачки, що, на думку колегії суддів, вірно оцінено адміністрацією підприємства як такими, що дають підстави для втрати довір"я до неї з боку уповноваженої власником особи та звільнення її з роботи. Втрата довір"я є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким в цій вимозі відмовити .

Відмовляючи у вимозі про поновлення на роботі слід відмовити і у вимогах позивачки про відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди пов"язаної з незаконним звільненням .

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани, враховуючи вище викладене, накладено у відповідності до вимог ст., ст.. 147, 147 - 1, 148, 149 КЗпП України .

Рішення суду в частині стягнення незаконного утримання з заробітної плати в сумі 150 гривень 79 коп. слід залишити без змін, так як утримання проведено не вірно. Наказ про таке утримання не видавався.

Керуючись ст., ст.. 307,309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 -задовольнити.

Рішення Гайсинського районного суду від 25 квітня 2006 року в частині поновлення на попередній посаді товарознавця ОСОБА_1, стягнення

середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та судових витрат - скасувати, ухвалити нове рішення, яким в цих вимогах -відмовити.

Рішення суду щодо допуску до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаду товарознавця та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 324 гривні - скасувати .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом двох місяців з дня проголошення рішення на нього може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України .