справа № 3- 741 /09
П о с т а н о в а
Іменем України
28 вересня 2009 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М.
При секретарі Панькові О.В.
розглянувши адміністративну справу про адміністративне правопорушення , що надійшла з ВДАІ Віньковецького району , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , жителя АДРЕСА_1 , працюючого головним спеціалістом Віньковецького районного центру зайнятості населення ,
За ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно даних , що містяться в протоколі №026420 від 27 червня 2009 року про адміністративне правопорушення , який надійшов на розгляд суду 02.09. 2009 р. , ОСОБА_1 27.06. 2009р. о 9 год. керував автомобілем ВАЗ 2102 державний номер НОМЕР_1 в с. Струга Новоушицького району з ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з рота ) . Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі відмовився , чим порушив п..2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав , і з складеним ІДПР ОСОБА_4 протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Пояснив , що 26 червня 2009р. приблизно о 9 год. ранку він їхав автомобілем разом із своїм знайомим ОСОБА_2 і в с. Струга їх зупинили працівники ДАІ. Перевіривши документи працівник міліції запропонував йому сісти у його службовий автомобіль. ОСОБА_1 розхвилювався , почервонів і у працівника ДАІ виникла підозра про вживання ним алкоголю. ОСОБА_1 заперечував це , пояснюючи , що алкоголю не вживав і не п’яний , лише ввечері випив пива. Після цього йому було запропоновано два варіанти – затримання автомобіля і доставка його на штраф майданчик або складання протоколу про керування ним у стані алкогольного сп’яніння , на що він погодився. Працівник ДАІ вніс в протокол його автобіографічні дані , сказавши , що потім заповнить протокол повністю , і за дане порушення ніякого покарання не буде , після чого ОСОБА_1 під його диктовку написав пояснення . Огляд на стан сп’яніння з використанням трубки «Контроль тверезості » та в медичному закладі йому пройти не пропонували, і ніяких свідків при складанні протоколу не було. Повернувшись додому в смт. ВІньківці він про все розповів своїм рідним і за їхньою пропозицією одразу поїхав у рай лікарню , щоб пройти медичний огляд. Черговий лікар повідомив йому , що огляд на стан сп’яніння може бути проведено лише за направленням працівника ДАІ. ОСОБА_1 звернувся до начальника Віньковецького ВДАІ ОСОБА_3 і у присутності останнього приблизно о 12 год. був оглянутий в лікарні та отримав висновок , що тверезий.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик в якості свідків працівника ДАІ ОСОБА_3 та ОСОБА_2
На виклик суду в якості свідка ІДПР ОСОБА_4 не з’явився , хоча був повідомлений судовою повісткою , причини неявки не повідомив.
Свідок ОСОБА_2 пояснив у суді , що їхній автомобіль в с. Струга зупинили два працівники ДАІ і ніяких свідків на місці зупинки не було. Подивившись документи інспектор покликав ОСОБА_1 до себе в автомобіль. Він довго не повертався і ОСОБА_2 вирішив запитати в чому справа. В цей час із автомобіля ДАІ вийшов ОСОБА_1 і вони поїхали у ВІньківці. По дорозі останній розповів , що його запідозрили в алкогольному сп’янінні і забрали посвідчення водія. ОСОБА_2 також пояснив , що ввечері 26.06. 2009р. разом з ОСОБА_1 був на р. Дністер , де вони випили по бутилці пива .
Допитаний у якості свідка начальник Віньковецького ВДАІ ОСОБА_3 пояснив , що 27.06. 2009 р. приблизно о 10.30 год. до нього звернувся ОСОБА_1 , розповівши , що на нього незаконно склали протокол . ОСОБА_3 , не виявивши у ОСОБА_1 ніяких ознак алкогольного сп’яніння , поїхав разом з ним у ВІньковецьку райлікарню , де черговим лікарем було проведено медичний огляд ОСОБА_1 та за результатами огляду складено відповідний протокол .
Із змісту протоколу медичного обстеження для встановлення стану сп’яніння від 27 червня 2009р. Віньковецької районної лікарні вбачається , що ОСОБА_1 о 12.30 год. з приводу підозри на керування транспортним засобом у стані сп’яніння пройшов відповідний огляд і згідно висновку лікаря він визнаний тверезим та ознак вживання алкоголю у нього не було.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків , дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази у їх сукупності суд дійшов висновку , що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є відмова особи , яка керує транспортним засобом , від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді , коли вона відмовилась від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Такий порядок визначений ст.. 266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 ( далі -Постанова ).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів , щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати , що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння , згідно з ознаками такого стану , установленими МОЗ і МВС. Сам огляд водія ( судноводія ) на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують його увагу та швидкість реакції , проводиться працівником міліції на місці зупинки транспортних засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду , проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції , зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення ( ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП , пункти 2-5 Постанови ).
І лише у разі незгоди водія ( судноводія ) на проведення огляду на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують його увагу та швидкість реакції , працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди його з результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Огляд особи на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують його увагу та швидкість реакції , проведений з порушенням вимог ст.. 266 КУпАП вважається недійсним ( ч.5 цієї статті ).
Однак , як видно з матеріалів справи та пояснив у суді ОСОБА_1 , працівник Державтоінспекції , який складав протокол , не пропонував йому пройти огляд на встановлення стану сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
За показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 був тверезий , ніяких ознак алкогольного сп’яніння у нього не було , що підтверджено також протоколом медичного обстеження Віньковецької рай лікарні. А в поясненні ОСОБА_1 у протоколі записано те , що говорив йому працівник ДАІ , який складав протокол , і пропозицій пройти обстеження у медичному закладі не було. Окрім цього у протоколі не вказано , у якому конкретно медичному закладі ОСОБА_1 відмовився пройти огляд.
Відповідно до ст.. 260 КУпАП у випадках , прямо передбачених законами України , з метою припинення адміністративних правопорушень , крім іншого, допускаються адміністративне затримання особи , тимчасове затримання транспортного засобу , відсторонення водіїв від керування транспортними засобами ( ч.1 ). Порядок адміністративного затримання , тимчасового затримання транспортного засобу , відсторонення водіїв від керування транспортними засобами з метою , передбаченою цією статтею , визначається цим Кодексом та іншими законам України ( ч.2 ).
Зокрема , відповідно до ст.. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати , що водієм вчинено правопорушення , перелічені у ч.1 цієї статті , у тому числі частинами першою , другою , третьою і четвертою ст.. 130 цього Кодексу , працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб , після чого зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.
Згідно ж із с. 266 КУпАП особи , які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати , що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння , підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп’яніння ( ч.1 ). У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі , яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом ( ч.7 ).
Проте , як встановлено під час розгляду справи судом , вказаних заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівником ДАІ щодо ОСОБА_1, та автомобіля , яким він керував , вжито не було. У протоколі відомості про вжиття таких заходів відсутні. Лише з пояснення ОСОБА_1 у суді вбачається , що працівник ДАІ поставив йому умову – або підписання протоколу або затримання транспортного засобу. Коли ж ОСОБА_1 підписав протокол , працівник ДАІ його відпустив і він поїхав , що само по собі також викликає сумнів у тому , що в той час у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп’яніння.
Оскільки наведені пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 співпадають з поясненнями ОСОБА_1. та узгоджуються між собою , а також з даними протоколу про адміністративне правопорушення , вони не викликають у суду сумніву в їх достовірності.
Сам по собі факт визнання ОСОБА_1 вини під час складання протоколу не може бути взятим до уваги при вирішенні справи , оскільки вину у вчиненні правопорушення він визнав вимушено , а будь-яких інших належних , допустимих та достовірних доказів , які вказували б на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у справі немає і у суді не встановлено.
При цьому суд керується положеннями ч.2 і ч.3 ст. 62 Конституції України , згідно якої ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину . Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб , які обвинувачуються у вчиненні правопорушень , передбачених КУпАП.
Керуючись ст.. ст.. 130 , 247 , 278- 289 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу правопорушення , передбаченого ч.1 ст.. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд.
Суддя Волкова О.М.