Судове рішення #642073
5/733-13/109А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128


ПОСТАНОВА

          

16.04.07                                                                                           Справа№ 5/733-13/109А


Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,   при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Посейдон”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Залізничному районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000572302/0/6977 від 03.03.07р.



За участю представників сторін:

Від позивача: Дорошенко С.А. –представник

Від відповідача: Карпин Я.С. –гол.держ.под.інсп.юр.відділу, Лазар І.Й. –гол.держ.под.ревізор


Відкрито провадження у справі за позовом ТзОВ “Посейдон”, м.Львів до відповідача: ДПІ у Залізничному районі м.Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000572302/0/6977 від 03.03.07р.

З”ясовано:

ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ „Посейдон” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт від 20.02.2007 р. №402/23-0/19338003, на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2007 р. №0000572302/0/6977, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 210 105 грн., в тому числі: основний платіж –140070 грн., штрафні (фінансові) санкції –70035 грн.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та просить скасувати винесене на його підставі повідомлення-рішення, посилаючись на наступне:

відповідно до ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІУ (із наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено обов’язкові реквізити первинних облікових документів, зокрема: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач вважає, що включені до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за спірний період валові витрати ТзОВ „Посейдон”, формувалися виключно на підставі первинних бухгалтерських документів, зокрема, актів виконаних робіт та актів на списання товарно-матеріальних цінностей. Зазначені первинні документи відповідають перерахованим вимогам нормативно-правових актів.

Відповідач у відзиві №11541/9/10-008 від 13.04.2007 р. позовні вимоги заперечує з підстав викладених у ньому, зокрема: в акті перевірки зафіксовано, що в порушення вимог п.4.1 ст.4,  п.5.9. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) ТзОВ „Посейдон” занижено скоригований валовий доход за 2005 –2006 р.р. на 150 996 грн., в порушення п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не віднесено до складу валових доходів безнадійну кредиторську заборгованість по ТзОВ „Атек-М” в сумі 2 295,10 грн., в порушення п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не віднесено до складу валових доходів безнадійну кредиторську заборгованість по ТзОВ „Галпап” в сумі 1 230,35 грн. та в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат суми вартості списаних товарно-матеріальних цінностей  при відсутності документів, які б підтверджували факт списання або використання підприємством даних матеріальних запасів у власній господарській діяльності на загальну суму 552 627,37 грн.

В акті перевірки вказано, що залишок товарно-матеріальних цінностей на складах станом на 01.01.2005 р. складає 460 614 грн., станом на 01.01.2006 р. –556 618 грн., станом на 01.10.2006 р. –692 720,93 грн., а згідно поданих до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2005 рік та 3 квартали 2006 року залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2005 року складає 469 800 грн., станом на 01.01.2006 року –532 200 грн., станом на 01.10.2006 р. –564 341 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ТзОВ „Посейдон” по бухгалтерському рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” обліковується кредиторська заборгованість по ТзОВ „Атек-М”, при цьому рішенням Господарського суду м. Києва №14/973 від 27.12.2004 р. скасовано державну реєстрацію ТзОВ „Атек-М”, а по бухгалтерському рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” станом на 01.10.2006 р. рахується кредиторська заборгованість по ТзОВ „Галпап” /дата виникнення 10.09.2003 р./ в сумі 1 230,35 грн., термін позовної давності по якій минув 10.09.2006 р.

Також, в акті перевірки вказано, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат суми вартості списаних товарно-матеріальних цінностей при відсутності документів, які б підтверджували факт списання або використання підприємством даних матеріальних запасів у власній господарській діяльності на загальну суму 552 627,37 грн. Документи, які б містили обґрунтування використання матеріалів у процесі надання послуг, відомості про виконання конкретних робіт та обсягів виконаних робіт, розрахунки, звіти, норми витрат матеріальних ресурсів на виконання ремонтних робіт на підприємстві відсутні, а акти на списання товарно-матеріальних цінностей не підписані ні матеріально-відповідальною особою, ні членами комісії.


Заслухавши представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:


Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Згідно із ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого /нарахованого/ протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

В акті перевірки зазначено, що згідно з даними головної книги, оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерських рахунках 20.1 „Сировина і матеріали”, 20.3 „Паливо”, 20.5 „Будівельні матеріали”, 20.9 „Інші матеріали”, 28.1 „Товари на складі”, 28.9 „Вартість доставки” залишок товарно-матеріальних цінностей на складах станом на 01.01.2005 р. складає 460 614 грн., станом на 01.01.2006 р. –556 618 грн., станом на 01.10.2006 р. –692 720,93 грн.

Згідно поданих до ДПІ у Залізничному районі м. Львова декларацій /додаток К 1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік та 3 квартали 2006 року/ залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2005 року складає 469 800 грн., станом на 01.01.2006 року –532 200 грн., станом на 01.10.2006 р. –564 341 грн.

Різниця у прирості між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду та їх балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду за 2005 рік становить 42 923 грн. та за 9 місяців 2006 року становить 108 073 грн.

Відповідно до п.5.9 ст.9 п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” різниця у прирості між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду та їх балансовою вартістю на початок за 2005 рік в сумі 42 923 грн. та за 9 місяців 2006 року в сумі 108 073 грн. мала бути віднесена до складу валових доходів у відповідних звітних періодах.

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України „Про оподаткування підприємств”   безповоротна фінансова допомога –це зокрема сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Актом перевірки ТзОВ „Посейдон” встановлено, що по бухгалтерському рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” обліковується кредиторська заборгованість по ТзОВ „Атек-М” в сумі 2 295,10 грн., а по бухгалтерському рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” станом на 01.10.2006 р. рахується кредиторська заборгованість по ТзОВ „Галпап” в сумі 1 230,35 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.12.2004 р. у справі №14/973 скасовано державну реєстрацію ТзОВ „Атек-М”.

Таким чином, кредиторська заборгованість по ТзОВ „Атек-М” в сумі 2 295,10 грн. є безнадійною і відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” її слід було включити до складу валового доходу.

Кредиторська заборгованість по ТзОВ „Галпап” в сумі 1230,35 грн. виникла 10.09.2003р.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до боржника.

Таким чином термін позовної давності по даній кредиторській заборгованості минув 10.09.2006 року.

Отже, дана сума заборгованості є безнадійною і, відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, мала бути включена до складу валових доходів платника податку в 4 кварталі 2006 року.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.  

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Статтею 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності /далі підприємства/, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143 дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку /звітності/.

В акті перевірки зазначено, що документи, які б містили обґрунтування використання матеріалів у процесі надання послуг, відомостей про виконання конкретних робіт та обсягів виконаних робіт, розрахунки, звіти, норми витрат матеріальних ресурсів на виконання ремонтних робіт на підприємстві відсутні, а представлені до перевірки акти на списання товарно-матеріальних цінностей не підписані ні матеріально-відповідальною особою, ні членами комісії.

Крім того, з пояснення головного бухгалтера ТзОВ „Посейдон” вбачається, що технологічні картки, в яких би фіксувалось скільки і яких ТМЦ йде на кожен вид послуги на підприємстві не ведуться, а замовлення на підставі яких підприємство контролює витрати ТМЦ складаються працівниками сервісного центру, але форми документа вони не мають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                          

                                                   п о с т а н о в и в :


1.В позові відмовити повністю.

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.



Суддя                                                                                                                            


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація