ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р.Справа № 916/3466/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;           

Суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.’;

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг”

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 року

по справі №916/3466/16

за позовом Комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго”, м.Южне

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг”, м.Южне

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Южненської міської ради

про стягнення 43710,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2016 Комунальне підприємство теплових мереж „Южтеплокомуненерго” (Далі – КПТМ „Южтеплокомуненерго”), звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг” (Далі – ТОВ „Стандарт Інжиніринг”), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Южненської міської ради про стягнення 43710,26 грн. заборгованості за оренду не житлового приміщення згідно договору оренди №5/03-10 від 01.04.2010.

          Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 по даній справі позов КПТМ „Южтеплокомуненерго” задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Стандарт Інжиніринг” на користь КПТМ „Южтеплокомуненерго” 36073,40 грн. посорендної плати, 5407,03 грн. пені, 1697,32 грн. втрат від інфляційних процесів, 520,92 грн. три проценти річних, 1377, 63 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

          В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідач, провівши реконструкцію будівлі бойлерної, надбудував над нею Торгівельно-виставочний та офісний комплекс, що стало єдиною будівлею.

          Фактично реконструкція була завершена 12.10.2011р. - в день реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, що є підставою для припинення дії Договору оренди, оскільки його мета (реконструкція даху) досягнута й надалі має місце спільна експлуатація перекриття безпосередньо між бойлерною та першим поверхом збудованої будівлі.

          В апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до Комплексного експертного висновку Одеської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи №330/07 від 05.04.2008, Торгівельно-виставочний та офісний комплекс, збудований Відповідачем безпосередньо над бойлерною, має розміри в осях 15,00 х 12,00 м, однакові з розмірами в осях бойлерної. Тобто, перекриття бойлерної змінило своє призначення та будівельні характеристики з даху на міжповерхове перекриття.

          На думку заявника апеляційної скарги об’єкт оренди - дах бойлерної фактично перестав існувати з 12.10.2011, що є підставою для припинення договору оренди згідно з п. 4 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 607 ЦК України, п. 9.9 Договору оренди.

          Представником відповідача надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг” без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

          В судовому засіданні 24.04.2017 представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

          Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу – без задоволення з підстав, викладених ним у відзиві.

          В судове засідання 24.05.2017 представники сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

           19.05.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Стандарт Інжинірінг» надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення судового засідання по справі №916/3466/16 через зайнятість представника в судовому засіданні по іншій справі.

          Судова колегія розглянула та відхилила дане клопотання з огляду на наступне.

          До клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не надано будь-яких доказів на підтвердження зайнятості представника в інших судових процесах.

          Крім того, представник відповідача надавав пояснення по справі в судовому засіданні, яке відкладалося і не був позбавлений можливості надати у разі необхідності додаткові письмові пояснення.

          Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами та поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін та третіх осіб не була визнана обов’язковою ухвалою суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

          Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.                                Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010 між КПТМ „Южтеплокомуненерго” (орендодавець) та ТОВ „Стандарт Інжиніринг” (орендар) укладено договір №СТ 5/04-10 оренди нежитлового приміщення №2, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об’єкт оренди – дах над нежилими підвальними приміщеннями ЦТП-28, загальною площею 190,5кв.м., розташований за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Леніна, 15-б, що знаходиться на балансі КПТМ „ЮТКЕ”. Приміщення надається в оренду з метою реконструкції (п.п.1.1., 1.2. договору).

          Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.8., 3.9. договору оренди №СТ 5/04-10 від 01.04.2010 орендна плата визначається на підставі Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, рішень сесій Южненської міської ради та на підставі затвердженої Южненською міською радою Методики розрахунку плати за оренду нерухомого майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади. Орендна плата за орендоване приміщення визначена у розмірі 3158,84грн. за перший місяць оренди (у т.ч. ПДВ – 526,47грн.). Розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції, встановлений чинним законодавством.

          Орендна плата сплачується орендарем готівкою або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (враховуючи день сплати). Орендна плата не враховує комунальні послуги та інші витрати орендодавця з утримання даного об’єкту, у т.ч. податку на земельну ділянку.

          Згідно з п.п.9.1., 9.6. договору оренди №СТ 5/04-10 від 01.04.2010 термін дії договору з 01.04.2010 по 31.12.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов даного договору за 30 календарних днів до кінця терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          До договору оренди №СТ 5/04-10 від 01.04.2010 сторони підписали додаток №1 „Розрахунок орендної плати”, додаток №2 „Акт прийому-передачі не житлових приміщень” від 01.04.2010.

          Відповідачем до справи подано копію додаткової угоди №2 від жовтня 2012 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2015.

Договір оренди №СТ 5/04-10 від 01.04.2010 погоджений ФКМ Южненської міської ради, про що свідчить довідка ФКМ №686/11-01-32 від 03.11.2015.

          Згідно з рішенням Южненської міської ради №14-VII від 17.11.2015 „Про перейменування проспекту у місті Южному” перейменовано: частину проспекту Леніна з пішохідною зоною, яка пролягає від вул. Будівельників до пр. Григорівського десанту – на проспект Миру; частину проспекту Леніна від пр. Леніна,9 до пр. Леніна,1, яка пролягає від вул. Новобілярської до вул. №3А – на вулицю ОСОБА_1.

          У технічному паспорті, виданому КП „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” від 06.10.1997, власниками бойлерної №28, що розташована по пр.Леніна,15, зазначені Южненська міська рада народних депутатів та Фонд комунального майна. Вказана бойлерна передана на баланс КП „Южтеплокомуненерго” згідно наказу ФКМ Южненської міської ради №10 від 06.02.2002 та обліковується згідно інвентарної картки обліку основних засобів з 06.02.2002.

          Відповідно до декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованій ДАБК 12.10.2011, ТОВ „Стандарт Інжиніринг” проведено добудову у будівлі по пр-ту Леніна,15-б.

           12.01.2017 відповідачем отримано технічний паспорт КП „Южненське міське бюро технічної інвентаризації” на громадський будинок (6/25 частини – виробничий) Торгівельно-виставочний та офісний центр над існуючою спорудою заглибленої бойлерної ЦТП №28” по вул. пр. Миру,15-б у м. Южному.

          Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 по справі №916/973/16 за позовом ТОВ „Стандарт Інжинірінг” до Южненської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КПТМ „Южтеплокомуненерго”, про визнання права власності, затверджено мирову угоду від 19.10.2016, з урахуванням Додаткової угоди від 18.11.2016, укладену між Южненською міською радою та ТОВ „Стандарт Інжиніринг”, згідно якої, зокрема: ,,...Южненська міська рада Одеської області, в особі міського голови ОСОБА_2, діючого на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, та товариство з обмеженою відповідальністю “Стандарт Інжинірінг”, в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту, (далі — Сторони), з метою мирного врегулювання господарського спору по справі №916/973/16, за позовом ТОВ “Стандарт Інжинірінг” до Южненської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — КП ТМ “Южтеплокомуненерго”, про визнання права власності, враховуючи рішення Южненської міської ради № 395 -VII від 19.10.2016 року та висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2016 №СЕ-2-1-193.16, прийшли до взаємної згоди та уклали цю мирову угоду про нижчезазначене: 1. Сторони стверджують, що спір, який виник між ними щодо розміру часток у праві спільної часткової власності на споруду, яка розташована за адресою Одеська область, м. Южне, проспект Мира, будинок 15-Б, а також щодо права власності на цю споруду вирішений між ними повністю в позасудовому порядку. 2. Сторони визнають, погоджуються та підтверджують, що споруда загальною площею 762,40 кв.м, розташована за адресою Одеська область, м. Южне, проспект проспект Мира, будинок 15-Б складається з наступних приміщень: - Приміщення першого поверху площею 189,20 кв.м, у тому числі: 1. Приміщення площею 72,9 кв.м. 2. Приміщення площею 33,10 кв.м. 3. Приміщення площею 73,10 кв.м. 4. Приміщення площею 10,10 кв.м. - Приміщення другого поверху площею 191,90 кв.м., у тому числі: 5. Приміщення площею 178,20 кв.м. I. Сходи площею 13,70 кв.м. - Приміщення мансардного поверху площею 187,20 кв.м., у тому числі: 6. Приміщення площею 170,70 кв.м. II. Сходи площею 13,70 кв.м. Балкон площею 2,80 кв.м. 1. Бойлерна площею 94,50 кв.м. 2. Приміщення площею 5,10 кв.м. 3. Бойлерна площею 65,0кв.м. 4. Туалет площею 3,80 кв.м. 1. Коридор площею 25,70 кв.м. 3. За цією Мировою угодою Сторони визнають, погоджуються та підтверджують, що Товариству з обмеженою відповідальністю “Стандарт Інжинірінг” (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Мира 21/1, Код ЄДРПОУ 33436167) належить 19/25 частин споруди, а Южненській міській раді Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського Десанту, 26-а, код ЄДРПОУ 21018103) належить 6/25 частин споруди, яка розташована за адресою Одеська область, м. Южне, проспект Мира, будинок 15-Б...”.

          Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 36073,40 грн. за квітень-листопад 2016 року з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

          Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          В силу положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).

          Приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. (чч. 5,6 ст. 762 Цивільного кодексу України)

          Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. ( ч.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»)

          Відповідно до приписів ч.1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст.785 Цивільного кодексу України).

          За приписами ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

          Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку позивача заборгованості по орендній платі за період з 01.04.2016 по 31.11.2016 її розмір становить 36073,40 грн.

          Докази оплати заборгованості у вказаному розмірі в матеріалах справи відсутні.

          Враховуючи, що договір оренди №СТ 5/04-10 від 01.04.2010 сторонами не розірвано, підстави припинення, передбачені ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - відсутні, орендоване майно відповідачем за актом приймання-передачі позивачеві повернуто не було, доказів сплати орендної плати за квітень-листопад 2016 відповідачем не надано, хоча останній фактично користувався об’єктом оренди, збудувавши на ньому торговельно-розважальний центр, а частка його власності, до якої входить орендоване приміщення, була визначена ухвалою Господарського суду Одеської області лише 20.12.2016 по справі №916/973/16, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у сумі 36073,40 грн. за вказаний період.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги щодо припинення договору оренди між сторонами з 12.10.2011 (дата реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації), зважаючи на наступне.

          Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється в разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

-банкрутства орендаря;

-загибелі об'єкта оренди;

-ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

          Відповідно до положень ч.1 ст.607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

          В даному випадку завершення реконструкції та введення об’єкту в експлуатацію не є правовою підставою для припинення дії договору оренди, а заборгованість, стягнута оскаржуваним рішенням суду за період квітень-листопад 2016, в той час як частка, належна на праві власності відповідачеві була визначена та погоджена мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2016 у справі №916/973/16.

          Стосовно стягнення з відповідача пені за порушення строків внесення орендної плати, судова колегія зазначає наступне.

          Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

          Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Водночас у відповідності до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Відповідно до п.3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно, або в неповному обсязі, стягується орендодавцеві за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (враховуючи день сплати).

          Здійснивши власний розрахунок суми пені, заявленої до стягнення, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення частково позовних вимог про стягнення пені, а саме у сумі 5407,03 грн. загалом за період з 16.04.2016 по 30.11.2016.

          Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

          Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

          Судова колегія, перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних, вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення інфляційних в сумі 1697,32 грн. та 3% річних в сумі 520,92 грн. за період з 16.04.2016 по 30.11.2011.

          Доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті та відхилені, як такі, що спростовуються вищезазначеним та не впливають на правомірність і обґрунтованість прийнятого рішення.

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

          За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2017 року по справі №916/3466/16 залишається без змін.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

          Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт Інжинірінг” на рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2017 року по справі №916/3466/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 року по справі №916/3466/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська

Судді:                                                                        В.А. Лисенко

                                                                                 ОСОБА_4