Справа № 686/7267/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді: Мазурок О.В.

секретаря: Потаніній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки №HMVPGA00007316 від 20.04.2007 року, який укладений між публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 недійсним. На обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що 20 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №HMVPGA00007316.

Відповідно до даного договору ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді не відновлювальної лінії в сумі 139062, 50 євро, з кінцевим терміном повернення кредиту до 19 квітня 2017 року.

Нещодавно позивачка отримала від суду супровідний лист від 12.04.2016 року із доданими матеріалами позовної заяви, зі змісту яких стало відомо, що 20.04.2007 року було укладено договір поруки №HMVPGA00007316 в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору. Більш того, вона виявила, що згідно вказаного договору поруки вона виступає поручителем, така інформація викликала у ОСОБА_2 подив, адже такого договору із ПАТ КБ «ПриватБанк» вона не підписувала.

Вона вважає означений договір поруки №HMVPGA00007316 від 20.04.2007 року укладений нібито між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» недійсним оскільки відповідно до ст.. 202 ЦК України - правочин є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 20 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №HMVPGA00007316.

Відповідно до даного договору ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді не відновлювальної лінії в сумі 139062, 50 євро, з кінцевим терміном повернення кредиту до 19 квітня 2017 року.

20 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки №HMVPGA00007316.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до висновку експерта №98П від 18.07.2016 року - підпис в графі «Поручитель» у договорі поруки №HMVPGA00007316 від 20.04.2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 215, 216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.. 1-3, 5 і 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_2 не підписувала договору поруки, що укладений від імені ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Приватбанк» 20.04.2007 року, а тому він має бути визнаний недійсним.

Крім того судом встановлено, що договір поруки був підписаний ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, а тому ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі та відповідно позов до нього задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним договір поруки №HMVPGA00007316 від 20.04.2007 року, який укладений між публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», на користь ОСОБА_2 551 гривню 21 копійку сплоченого судового збору та 900 гривень 48 копійок витрат за проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

Суддя