- Відповідач (Боржник): Виконавчий комітет Миколаївської міської ради
- Позивач (Заявник): Мунтян Ігор Олександрович
- Відповідач (Боржник): Центральний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
11 травня 2017 року Справа № 814/400/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54046
до відповідача1. Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 2. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
проскасування запису від 01.11.2013р. № 13987375, від 28.01.2014р.№14189668,
в с т а н о в и в:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним до Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (далі - Центральний ВДВС) та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Виконком ММР), в якому просить суд:
- скасувати запис у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 13987375 від 01.11.2013 року про арешт рухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 року Центральним відділом ДВС ММУЮ;
- скасувати записи у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна № 14189668 від 28.01.2014 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2014 року Центральним відділом ДВС ММУЮ.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначив, що на належне йому майно накладений арешт державним виконавцем по виконавчому провадженню, якого в теперішній час вже не має в провадженні державної виконавчої служби.
Центральний ВДВС в письмових запереченнях зазначило, що законні підстави для знята арешту з майна боржника відсутні. Виконком ММР в письмових запереченнях зазначило, що не має можливості надати належним чином завірені копії документів, які стосуються справи.
Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
11.03.2012 року ВДАІ ММУ УМВС була прийнята постанова щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн.
Державним виконавцем Центрального ВДВС було відкрито виконавче провадження № 40353393 та 01.11.2013 року та 28.01.2014 року винесена постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження. 18.04.2014 року виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно боржника завершено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (надалі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зі змісту ч. 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Як слідує з матеріалів справи, в рамках виконавчого провадження відповідачем було накладено арешт на все майно позивача.
Відповідачем у запереченнях на позов підтвердженно доводи позивача про те, 18.04.2014 року виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі його повторного пред'явлення виконавчого документу протягом строків, визначених ст.ст. 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок зняття накладеного арешту лише у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення овідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
В судовому засіданні 30.03.2017 року позивач пояснив, що орган ВДАІ ММУ УМВС , який наклав на нього штраф, ліквідовано, отже він позбавлений будь-якої можливості виконати постанову про стягнення штрафу.
Одночасно з цим, за відсутності в теперішній час будь-яких виконавчих проваджень, арешт майна ОСОБА_1 порушує права позивача.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 122, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати запис у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 13987375 від 01.11.2013 року про арешт рухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2013 року Центральним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області.
3. Скасувати записи у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна № 14189668 від 28.01.2014 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2014 року Центральним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області.
4. Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1280,00 грн., сплачений квитанцією від 24.02.2017 року № 32, за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (код ЄДРПОУ 35065742).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Князєв В.С.
- Номер:
- Опис: скасування запису від 01.11.2013р. № 13987375, від 28.01.2014р.№14189668
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 814/400/17
- Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
- Суддя: Князєв В.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.02.2017
- Дата етапу: 11.05.2017