ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2017 р. К/800/13117/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя:Вербицька О.В.

Судді: Маринчак Н.Є.

Олендер І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року

у справі № 823/1804/13-а

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк «Агро»

до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк «Агро» (далі - позивач, СТОВ «Маяк «Агро») звернулось до суду з позовом до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, Христинівська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 05.02.2013р. №0000012300.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Христинівська ОДПІ, правонаступником якої є Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач, Уманська ОДПІ), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

СТОВ «Маяк «Агро» у письмовому запереченні на касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Христинівської МДПІ від 09.01.2013 №8 та направлення на перевірку від 09.01.2013 № 2, відповідно до пп. 78.1.1, пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Маяк-Агро» з питань документального підтвердження господарських відносин із постачальником - Приватним підприємством «Агро Ойл», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 23.01.2013 р. № 3/22-01/35453488.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, 626, 629, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (враховуючи ст. 207 Господарського кодексу України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СТОВ «Маяк-Агро» з ПП «Агро Ойл», за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. та з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р. в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.п.7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної та податку її заповнення», в частині придбання товарів на загальну суму 516613,45 грн. 45 коп. в т.ч. ПДВ 86102,24 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. №0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 107627,80 грн., в тому числі за основним платежем на суму 86102,24 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 21525,56 грн.

Колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 вказаного Закону).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2010 р. між Приватним підприємством «Агро Ойл» (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Агро» (Покупець) укладено договір поставки №06/89, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін, а Покупець прийняти у власність і оплатити нафтопродукти.

В той же час, відповідач посилається на те, що постановою від 27.09.2012 старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва порушено кримінальну справу за № 77-00199 відносно групи осіб, причетних до створення та діяльності ряду фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема і ПП «Агро Ойл», за ознаками складу злочинів, передбачених статями 212, 205, 358 Кримінального кодексу України.

Крім того, в акті позапланової виїзної перевірки СТОВ «Маяк-Агро» від 23.01.2013 р. № 3/22-01/35453488 в якості підстав для її призначення міститься посилання на пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Крім того, відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судам попередніх інстанцій, для правильного вирішення справи, слід з'ясувати чи призначалась позапланова перевірка позивача за постановою слідчого, а також звернути увагу на те, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого (відповідно до діючого на час спірних правовідносин законодавства), можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 р. №21-494а14.

Крім того, для правильного вирішення спору судам попередніх інстанцій також необхідно з'ясувати наслідки порушення кримінальної справи щодо контрагента позивача, наявності відповідного вироку суду та надати встановленим обставинам правові висновки.

Зазначена позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15.12.2015 року.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

І.Я. Олендер