2 А 914-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2009 року Першотравневий районний суд Донецької області
у складі головуючого судді Скудіна В.Є.
при секретарі Фаустовій Н.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Мангуш
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Адоніса Дмитровича до ІДПС РДПС відділу ДАІ м.Маріуполя про скасування постанови № АН 182259 від 28 лютого 2009 року, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з даним позовом із наступних підстав:
Постановою інспектора роти ДПС ,фамілія не підлягаєч читанню, було притягнуто ОСОБА_1. до відповідальності за статтею 122 ч.1 КуоАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Зазначена постанова мала бути винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі у відповідності до ст. 14-1 КУпАП.
Позивач вважає дану постанову не обґрунтованою, та такою що не відповідає нормам КУпАП і складеною без дотримань статтей 245, 252, 258, 276, 278, 279, 280, 283 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення, за які законом встановлено адміністративну відповідальність.
Заявник вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню, бо по-перше, дана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом ВИЗИР. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото-чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер ( визначаються ті параметри, які фіксується приладом, зокрема, швидкість, або що, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду, тощо ). Між тим, відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксоване засобом, який працює в автоматичному режимі, а саме без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору ?изир” і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ, та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.
По-друге, у тексті постанови зазначено, що заявник - власник транспортного засобу, 26 лютого 2009 року керував автомобилем НОМЕР_1 у місті Маріуполі і рухався зі швидкістю 85 км/г, та допустив порушення ПДР. Проте, для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, так як її ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав, підтверджень, що додане фото дійсно зроблене на вказаному автошляху ніяких немає. Крім того вище наведене йому стало відомо через пів року ,коли його син хотів продати свій автомобіль, а він вписаний у технічний паспорт сина , що може керувати його автомобілем.Сину пояснили доки батько неспоатить свій штраф накладений на нього в лютому місяці свій автомобиль він не продасть.Якби син не звернувся до ДАЇ з питання продажу свого власного авто, він би і незнав,що на нього винесена постанова у лютому місяці,тому що він нічого не отримував из відділу ДАЇ. Далі , якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Також, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості ?ізир” .
Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України ,яка затверджена Наказом МВС 13.11.2006 №1111 , до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.
Згідно зі ст. ст.10-15 Закону України ?ро метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оскаржуваної постанови не надано.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, а ніяк ні наказом міністра внутрішніх справ за № 586-У.
Враховуючи вищевикладене,заявник просить поновити йому сторок для оскарження постанови, бо вона не була йому надіслана відділом ДАІ , просить постанову скасувати, а справу закрити.
Представники відповідача у судове засідання двічи не з*явився, про день розгляду був повідомлений належним чином.
Суд, з урахуванням матеріалів, які були дослідженні у судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем не надано інших доказів про порушення ОСОБА_1, крім тих, що були досліджені судом в судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене – дії інспектора ІДПС РДПС відділу ДАІ м.Маріуполь прізвище не підлягає читанню,.слід визнати протиправними, а постанову – скасувати.
Враховуючи, що постанова позивачеві небула направлена то строк для оскарження постанови ОСОБА_1.необхідно поновити.
Керуючись вимогами ст.ст.287, 288, 289, 293 КУоАП, ст.18 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 Адонісу Дмитровичу строк для оскарження постанови.
Скаргу задовольнити.
Постанову за № АН 182259 від 28 лютого 20.09 року про адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення., винесену інспектором ІДПС РДПС відділу ДАІ м.Маріуполя відносно ОСОБА_1 Адоніса Дмитровича – скасувати і справу закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення до Адміністративного суду апеляційної інстанції через Першотравневий районний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в тому ж порядку.
Суддя В.Є.Скудін
Надруковано у нарадчій кімнаті.