Справа №1-29/10 21.10.2010 21.10.2010 21.10.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-653/2010 року Головуючий у першій інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України суддя: Чернякова Н.В.

Доповідач апеляційного суду:

суддя: Губа О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Куценко О.В.

суддів: Івченко О.М., Губи О.О.

за участю прокурора: Омеляна В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Єланецького районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2010 року, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 08.11.2007 року вироком Єланецького районного суду Миколаївської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

– за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 08.11.2007 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати у розмірі 235, 38 грн.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 13.09.2008 року, близько 23.00 години, він біля будинку №12 по вул. Колгоспній в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області за надану йому послугу перевезення автомобілем «Фіат-Уно», державний номер НОМЕР_1, з смт. Єланець до місця свого проживання розрахувався рослинною речовиною з водієм ОСОБА_3 та пасажирами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Того ж дня, близько 23.30 години, нарядом ДПС Новобузького взводу ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області за порушення правил дорожнього руху в с. Возсіятське було зупинено автомобіль «Фіат-Уно», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, при проведенні огляду салону якого на видному місці було виявлено та вилучено 40, 1 гр. речовини рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 1652 від 06.10.2008 року відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу.

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, допущені на досудовому слідстві і при розгляді справи судом, просить вирок суду скасувати, кримінальну справу направити на додаткове розслідування. Вказує, що після порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, справа повинна була бути облікована як окремий злочин, однак слідчий, всупереч вимогам ст. ст. 78, 79 КПК України, не вирішив питання щодо речових доказів (не оглянуті, не описані, не визначено місце їх зберігання і не долучені до кримінальної справи). Тому, на думку апелянта, наркотична речовина, вилучена з автомобіля «Фіат – Уно», державний номер НОМЕР_1, не може бути доказом по справі. Також апелянт звертає увагу, що по порушеній кримінальній справі експертиза не призначалась, а щодо висновку експерта № 1652 від 06.10.2008 року, який є в кримінальній справі, ніяким чином слідчим питання вирішено не було. Крім того, апелянт зазначає, що в порушення інструкції про облік злочинів та реєстрації кримінальних справ обидві кримінальні справи мають один і той же номер. Зазначає, що під час огляду автомобіля «Фіат – Уно», державний номер НОМЕР_1, працівниками ДАІ не було вилучено кальян, який знаходився в салоні автомашини та не проведено його перевірку щодо наявності нашарувань коноплі на ньому. Тому, на думку апелянта, досудове слідство було проведено з порушенням вимог ст. 22 КПК України, а саме відсутня всебічність, повнота, об’єктивність дослідження. На наведені порушення кримінально – процесуального закону не звернув уваги і суд при розгляді справи.

В запереченнях старший помічник прокурора Єланецького району Миколаївської області просить апеляцію захисника залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни, оскільки вирок є законним і обґрунтованим. Наводяться докази на підтвердження винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Омеляна В.М. про залишення апеляції без задоволення, а вироку – без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Ці вимоги закону при провадженні досудового розслідування та судового розгляду належним чином виконані не були.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, постановою слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області від 16.09.2008 року порушено кримінальну справу за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів в салоні автомашини «Фіат – Уно», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 в с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (а.с. 1).

Постановою слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області від 23.09.2010 року злочин перекваліфіковано з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України. Зі змісту даної постанови слідує, що в ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що в діях ОСОБА_8, який за отриману послугу розрахувався рослинною речовиною, вбачається вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 52).

В порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 309 КК України, 23.09.2010 року було відмовлено (а.с. 53).

Вироком суду першої інстанції за вказаним обвинуваченням ОСОБА_2 16.06.2010 року був засуджений.

Ухвалою апеляційного суду від 15.10.2010 року вирок відносно ОСОБА_2 був скасований, а справу направлено на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування постановою прокурора Єланецького району Миколаївської області від 03.11.2009 року постанова слідчого про перекваліфікацію злочину в кримінальній справі № 08140119 з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України скасована, як незаконна (а.с. 199).

5 та 6 листопада 2010 року слідчим в якості свідків були допитані тільки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 200 – 201, 202 – 203) і 12.11.2010 року була винесена постанова про закриття кримінальної справи № 08140119, яка була порушена по факту незаконного зберігання наркотичних засобів в салоні автомашини «Фіат – Уно» державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 в с. Восіятське Єланецького району Миколаївської області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за відсутністю складу злочину (а.с. 204 – 205).

12.11.2009 року слідчим СВ Єланецького району Миколаївської області порушена кримінальна справа за № 0814019 за фактом незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 206).

Після порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 практично ніякого досудового слідства по порушеній кримінальній справі слідчим не проводилося. 19.11.2009 року ОСОБА_2 було тільки пред’явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 212) та його було допитано за участю захисника ОСОБА_1 (.а.с. 214). В ході допиту ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України винним себе не визнав.

Більш ніяких слідчих дій по кримінальній справі не проводилося.

20.11.2010 року ОСОБА_2 та його захиснику ОСОБА_1 в порядку ст. 218 КПК України були пред’явлені матеріали кримінальної справи для ознайомлення (а.с. 219).

26.01.2010 року кримінальна справа відносно ОСОБА_2 в порядку ст. 232 КПК України була направлена прокурором до суду для розгляду по суті.

Суд першої інстанції, не звернувши уваги на вказані порушення кримінально – процесуального законодавства, постановив обвинувальний вирок відносно ОСОБА_2

Таким чином, органами досудового слідства та судом при розгляді справи відносно ОСОБА_2, допущені істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону, тому доводи захисника є обґрунтованими. У зв’язку з цим, відповідно до ст. 374 ч. 4 КПК України вирок належить скасувати, справу направити на додаткове розслідування.

При новому розслідуванні справи належить шляхом проведення необхідних слідчих дій усунути зазначені порушення закону, перевірити доводи ОСОБА_2 стосовно всіх обставин справи та прийняти рішення по справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Єланського районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Єланецького району Миколаївської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

Головуючий:

Судді: