2-а-470/2009                                                  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

23  квітня 2009 року                                             м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого - судді                       Таніча Л.М.

при секретарі                                Данилко Л.В.

за участю:

позивача                               ОСОБА_1                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля та ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними, зобов’язання  вчинити певні дії щодо нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги  згідно статусу «Діти війни»,

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2009 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля (Далі УПФУ м.Добропілля),  ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання  УПФУ м.Добропілля  вчинити дії щодо нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік-2008 роки в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у загальному розмірі  4321 грн. 80 коп., як особі, що має статус «Дитини війни».

В судовому засіданні позивач в обгрунтування позовних вимог  пояснив, що  він відноситься до категорії осіб, маючих статус «Діти війни»  та перебуває на обліку в УПФУ м.Добропілля. Згідно  ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на пільги, передбачені цим Законом, зокрема,  право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Він звертався з заявою до УПФУ м.Добропілля, про  перерахунок розміру соціальної допомоги, але відповідач відмовився задовольнити його звернення.

Позивач  просить суд визнати дії УПФУ м.Добропілля щодо відмови у перерахунку щомісячної  допомоги  починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2008 р., протиправними,  зобов’язати УПФУ м.Добропілля перерахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу, починаючи з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року в загальному розмірі  4321 грн.80 коп.

Крім того позивач просить суд поновити йому  річний строк звернення з адміністративним позовом до суду, обґрунтовуючи свої вимоги недостатнім знанням діючого законодавства.

Представники відповідачів управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля та Державного казначейства в Донецькій області в судове засідання не прибули, своєчасно звернувшись до суду з письмовими заявами про можливість розгляду справи у  їх відсутність.

Позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність представників відповідачів.

У своєму письмовому запереченні, долученому до справи, відповідач УПФУ в м.Добропілля позов  ОСОБА_1 не визнав обґрунтовуючи свої заперечення  тим, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст..110 Закону України  «Про державний бюджет на 2006 рік», у 2006 році урядом не впроваджено порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

У відповідності до ст..71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст..6 Закону була зупинена, а статтею 110 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»  передбачено  підвищення пенсій «Дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм дітям війни виплачувались підвищення до пенсії з 1 січня 2007 року у розмірі 19 грн.00 коп., з 1 квітня 2007 року у розмірі 19 грн.35 коп., та з 1 жовтня 2007 року в розмірі 19 грн.75 коп.    

Відповідач УПФУ також стверджує, що законодавством України не передбачено  відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі іншого нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість  закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р.. При цьому а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01.01.08р.

Відповідач також вважає, що позивачем  ОСОБА_1 порушений передбачений ст..99 КАС України річний строк   звернення  з адміністративним позовом до суду,  який вираховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів,  і на підставі  ст.100 КАС України  просить суд  у позові   відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Державного казначейства в Донецькій області у своєму письмовому запереченні зазначив, що згідно ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. На підставі Закону про Державний бюджет України визначаються будь які видатки. Головне управління Державного казначейства України у Донецькі1 області не здійснює розрахунково-касове обслуговування УПФУ м.Добропілля. Крім того, управління Державного казначейства, не може бути відповідачем по цій адміністративній справі, оскільки  своїми діями не порушувало прав чи свобод позивача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню  виходячи з наступного.

У пенсійному посвідченні  ОСОБА_1 серії АГ №194781 від 15 лютого 2006 року є штамп встановленого зразка, що засвідчує право позивача на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.5).  

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до ст. 1 цього Закону, до дітей війни відноситься особа, що є  громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, народився 29 липня 1931  року, що підтверджується його паспортом серії ВА №746462, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому  він  обгрунтовано віднесений до категорій осіб, визнаних дітьми війни(а.с.6).  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону).  

Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було передбачено, що пільги дітям війни передбачені ст..5 абз.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни запроваджуються починаючи з 1 січня 2006 року, а статтею 6 цього Закону  протягом 2006 року,- поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному КМ України. Зазначені статі Закону  у 2006 році  неконституційними у встановленому порядку не визнавались.

Таким чином вимоги  ОСОБА_1. щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік  про визнання дій відповідачів  протиправними та покладання зобов’язання щодо перерахунку  надбавки  не  ґрунтуються на вимогах закону  і не можуть бути задоволені.

З’ясовуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення щомісячної державної допомоги за 2007 рік, в цих спірних правовідносинах застосовується Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», і при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено  прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  

Відповідно до ч. 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.  Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. 410,06грн.; з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –415,11грн.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.  

Невиконання цього доручення суб’єктами владних повноважень, колізії у застосування законодавчих актів, не можуть бути визнані підставами для відмови у захисті прав позивача, які встановлені та визнані державою.  

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 ст. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Таким чином, при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2007 року необхідно було керуватися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними,  які фактично позбавили осіб права, отримувати зазначену соціальну допомогу.

Посилання відповідача на те, що діючим законодавством не передбачений обов’язок Пенсійного фонду України здійснювати виплати, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставним.  

Так, згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.  

Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. затверджено Положення про Пенсійний фонд України, у п. 3 якого визначено, що до основних засад Пенсійного фонду відносяться також відноситься забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних витрат.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та  Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 99 КАС України  встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України,  є  підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

У запереченнях на адміністративний позов відповідач УПФУ м.Добропілля  наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.  

Як у позовній заяві, та  в судовому засіданні позивач ОСОБА_1. не навів доказів поважності пропуску  ним строку для звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007  було  оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, №52, 27.07.2007р.  

Таким чином, позивач ОСОБА_1 повинен був  своєчасно дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007р. порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 р., відповідно річний строк для звернення з позовом до суду, що до вимог про стягнення недоплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 рік сплинув 27 липня 2008р.  

Адміністративний позов позивачем  поданий до суду 26 березня 2009 р., тобто після закінчення річного строку з моменту, коли він міг би дізнатися про порушення свого права. (а.с.1). 

Частиною 2 ст. 100 КАС України встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.  

На підставі наведених вище доводів суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо перерахунку та стягнення щомісячної соціальної допомоги за 2007 рік задоволенню не підлягають з мотивів порушення позивачем строку звернення  з адміністративним позовом до суду.

Щодо позовних вимог  ОСОБА_1 про визнання дій УПФУ м.Добропілля протиправними та про відмову в перерахунку щомісячної державної допомоги за статус «Діти війни на 2008 рік, починаючи з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було передбачено, що « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.  

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, з дня визнання цих положень Рушенням Конституційного Суду України не конституційними, а саме починаючи з 22 травня 2008 року.  

28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно де у пункту 8 приписано, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не до Закону, внаслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управлінь ПФУ в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії починаючи з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

 На час розгляду цієї справи у суді,  розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів"  затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривні, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Таким чином, розмір щомісячної державної  соціальної допомоги яку мав отримувати ОСОБА_1, як особа, що відноситься до категорії «Діти війни» , починаючи з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., та з урахуванням фактично сплачених  йому  щомісячних  сум  буде складати  715 грн.24 коп. з наступного розрахунку:

Мінімальна пенсія     Щомісячна держ.соціальна        Фактично сплачена      Недоплата                                

за віком   на 2008р.    допомога в розмірі 30% від       сума  

мін.пенсії  згідно ст..6 Закону      

травень        481.00             41,80 ( 10 днів  травня 2008р.)      48.10                      31,03  

червень        481.00                     144.30                                     48.10                       96.20  

липень         482.00                     144.60                                     48.20                       96.40

серпень        482.00                     144.60                                     48.20                       96.40                

вересень      482.00                      144.60                                     48.20                       96.40

жовтень       498.00                      149.40                                     49.80                       99,60                      

листопад      498,00                     149.80                                      49.80                       99,60            

Грудень       498.00                      149.80                                     49.80                       99.60

Всього недоплата щомісячної державної допомоги  з 22 травня по 31 грудня 2008 року   складає 715 грн.24 коп.

 Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та керуючись принципом адміністративного судочинства як верховенство права,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1 в цій частині позову є обгрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки  дії  відповідача  УПФУ м.Добропілля про відмову в нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. слід визнати протиправними, як порушуючими права позивача.

Щодо залучення до справи за позовом ОСОБА_1 управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій цього органу владних повноважень протиправними, зобов’язання зробити перерахунок щомісячної доплати в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати у відповідності до ст..6 Закону України « «Про соціальний захист дітей війни», вони не можуть бути задоволені, оскільки управління Державного казначейства не вчиняло будь яких дій, які б порушували права чи свободи позивача, а належним відповідачем по справі повинен  бути УПФУ в м.Добропілля.

У відповідності до ст..94 КАС України з УПФУ на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі пропорційно задоволеній сумі позову, що складає 0,56 грн. (  3,40 х 715,24 : 4321,80).

Керуючись ст. ст.9,69,94,99,100 104,159,160,163 КАС України, ст..З , ч. 2 ст. 19 , ч. З ст. 51  Конституції України,    Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закон України «Про державний бюджет України на 2008 р», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля в Донецькій області,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля,  щодо відмови в  нарахуванні, призначенні та здійсненні виплат  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як особі, маючої статус «Діти війни» починаючи з 22 травня 2008 року по 31  грудня  2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, ЄДРПОУ 23126353 р/р 256013122017 МФО 335106 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк»  здійснити нарахування та виплату за рахунок державного бюджету на користь  ОСОБА_1 недоотриману щомісячну соціальну допомогу, починаючи з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в передбаченому ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за відповідний період, що складає  715 (  сімсот п’ятнадцять) грн..24 коп., та судові витрати в розмірі 0,56 грн.

В решті позову  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду, за період с 1 січня 2006 року по 22 травня 2008 року, та зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги за статус «Діти війни», з 1 січня 2006 р.- по 21 травня 2008 р., відмовити.

Копію рішення надіслати до виконання в Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля, та до відома в ОСОБА_2 управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Донецького  апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через  Добропільський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.  

Постанова в повному обсязі  складена  26 квітня  2009 року.  

Головуючий: Суддя                 підпис                        ОСОБА_3.