АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/972/2017 Головуючий у суді першої інстанції - Домарєв О.В.

КатегоріяКК:ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого судді Жук О.В.,

суддів Балацької Г.О., Сілкової І.М.,

з участю секретаря Міленко О.В.,

прокурора Здрака С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новгород-Сіверський, Чернігівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 4000 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Вироком ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 10 квітня 2016 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин, він, знаходячись в гуртожитку по АДРЕСА_3, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник до кімнати АДРЕСА_3 та викрав ноутбук марки «SamsungR-518», що належить потерпілій ОСОБА_5, тим самим завдав останній матеріальної шкоди на суму 4 000 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України і звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням випробувального строку, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого.

Своє прохання обвинувачений обґрунтовує тим, що його дії невірно кваліфіковані судом за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки умисел на вчинення крадіжки у нього виник вже після того, як він потрапив до кімнати гуртожитку, коли з'ясувалося, що в ній нікого немає.

Крім того, призначене покарання не відповідає особі обвинуваченого. Так, у вироку не зазначено підстав, з яких суд не застосував до обвинуваченого звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Натомість дані про особу обвинуваченого, зокрема щире каяття у вчиненому, сприяння в розкритті злочину, відсутність судимостей, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, повне визнання цивільного позову потерпілої та бажання відшкодувати матеріальну шкоду, вказують на можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судове провадження в суді першої інстанції здійснювалося відповідно до ч.3, ч.4 ст. 349 КПК України, які встановлюють, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку коли він відмовився давати показання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При цьому в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав всі фактичні обставини інкримінованого йому злочину, розмір цивільного позову. Зокрема він показав, що спочатку зайшов до кімнати потерпілої, щоб допомогти відвести її чоловіка, що перебував в стані алкогольного сп'яніння. Потім, розуміючи, що кімната відчинена та за його діями ніхто не спостерігає, другий раз зайшов до кімнати вже маючи на меті викрасти ноутбук.

За таких обставин дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як вчинення таємного викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднана з проникненням у житло.

Покарання ОСОБА_4 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

При цьому судом враховані дані про особу обвинуваченого, який вважається в силу ст. 89 КК України не судимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за скоєння крадіжки при обтяжуючих обставинах. Також враховано судом в якості обставини, що пом'якшує покарання, його щире каяття у скоєнні злочину, відсутність обставин, що обтяжує покарання, позитивну характеристику за місцем роботи, наявність неповнолітньої дитини, а також відсутність відшкодування потерпілій матеріальної шкоди під час досудового та судового провадження.

Враховуючи вказані дані про особу обвинуваченого та тяжкість вчиненого злочину, судом призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.

На думку колегії суддів, вид та розмір покарання відповідає особі обвинуваченого та вчиненому.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

С у д д і :

_________________ _________________ _________________

Жук О.В. БалацькаГ.О. Сілкова І.М.