КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа№ 11/243/15/10/4/2

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Іванову О.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Такташов О.Я. - за посвідченям;

від позивача: Пода В.В. - ліквідатор; Галенко О.Г. - за довіреністю;

від відповідача 1: Кравченко С.В. - за довіреністю;

від відповідача 2: Карпенко Н.В. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича на рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 (дата підписання 26.12.2016)

у справі № 11/243/15/10/4/2 (головуючий суддя Бобров Ю.М., судді: Сидоренко А.С., Белов С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича

до Чернігівської митниці ДФС

до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області

третя особа на стороні відповідача 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції,

за участю прокуратури Чернігівської області

про стягнення з держави Україна 12 388 035,49 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Чернігівської митниці, стягнення з держави Україна 12 500 000,00 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської митниці та Управління державного казначейства у Чернігівській області про стягнення з Чернігівської митниці 12388035,49 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями та стягнення з Чернігівської митниці 12500000,00 грн. моральної (немайнової) шкоди.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.08.2007 судом здійснено заміну відповідача - Управління Державного казначейства у Чернігівської області на його правонаступника - Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області. А ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 здійснено заміну останнього правонаступником - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області.

З ініціативи заступника прокурора Чернігівської області, з метою захисту та представництва інтересів держави на стороні відповідачів, за письмовою заявою від 28.07.2007 № 05-1153-07 у справу вступив прокурор.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.10.2007 залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.05.2014 здійснено заміну відповідача 1. Чернігівську митницю його правонаступником - Чернігівською митницею Міндоходів. А ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.03.2016 здійснено заміну останньої правонаступником - Чернігівською митницею ДФС.

Після порушення провадження у справі, позивач - ТОВ "Інтрасавтострой", постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2014 по справі № 5028/21/39б(16/186б/85б) визнано банкрутом. На даний час ТОВ "Інтрасавтострой" знаходиться в стані ліквідації. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2016 по справі № 5028/21/39б(16/186б/85б) призначено ліквідатором товариства Поду Вячеслава Володимировича.

Судом першої інстанції визначено процесуальний статус позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора Поди Вячеслава Володимировича.

Позивачем до суду першої інстанції неодноразово подавалися заяви про уточнення позовних вимог. Так згідно з останьої заяви від 13.12.2016 б/н позивач просить стягнути з держави Україна (Державного бюджету України) на користь ТОВ "Інтрансавтострой" 10366731,08 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Чернігівської митниці ДФС, стягнути з держави Україна (Державного бюджету України) 12500000,00 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича на рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 до провадження, розгляд справи призначено на 01.03.2017.

01.02.2017 до канцелярії суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.02.2017 до канцелярії суду від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

23.02.2017 до канцелярії суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27.02.2017 до канцелярії суду від прокуратури Чернігівської області надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 розгляд справи №11/243/15/10/4/2 відкладено на 16.03.2017.

16.03.2017 до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення по справі та клопотання про залучення доказів по справі.

В судове засідання 16.03.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16.03.2017 представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Прокурор та представники відповідачів заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Радою з питань територій пріоритетного розвитку в Чернігівській області 02.02.2001 було схвалено до впровадження інвестиційний проект Приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтрансавтострой", правонаступником якого є ТОВ "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно".

21.07.2003 Рада з питань територій пріоритетного розвитку у Чернігівській області "Про зміну в інвестиційному проекті", з метою більш ефективного використання інвестиційних коштів, що направляються на реалізацію інвестиційного проекту ПВКП "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробка трести на волокно", схваленого до впровадження 02.02.2001, вдосконалення технології вирощування льоноволокна, оперативного вивезення льонотрести з поля в стислі строки, вирішила: вилучити із інвестиційного проекту автопоїзд (сідельний тягач, напівпричіп, напівпричіп - цистерна) в кількості 10 шт. за вартістю 931500 грн та сховище для зберігання насіння вартістю 5500000 грн (таблиця 8.2, 8.3) і включити у перелік сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих до них спеціалізовані самохідні сільськогосподарські машини для перевезення льону в кількості 10 шт. вартістю 6431500 грн без зміни кошторисної вартості інвестиційного проекту.

На виконання зобов'язань по інвестиційному проекту, між фірмою "RICHRD TRUCR SPRL" (Бельгія) та ПВКП "Інтрансавтострой" 18.07.2003 був укладений Договір купівлі-продажу № 5 на поставку 4 комплектів спеціалізованих сільськогосподарських машин Volvo для перевезення льону.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.09.2003 на адресу ПВКП "Інтрансавтострой" надійшов вантаж "Сільськогосподарські машини для перевезення льону", який було розміщено на відповідальне зберігання підприємства під митним контролем за актами приймання - передачі від 19.09.2003 №№ 49-т, 50-т відповідно до п.3.4 Порядку зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем, затвердженого наказом Державної митної служби України від 05.01.1999 № 4.

Ці машини ввозилися з метою реалізації інвестиційного проекту "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно" у рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області.

Згідно з п.5 Указу Президента України "Про режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" від 27.06.1999 № 729/99 та ст.ст. 2,6 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" від 18.11.2003 № 1250-IV спеціальний режим передбачав звільнення під час ввезення (пересилання) на митну територію України з метою використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на 5 років, від обкладення ввізним митом устаткування, обладнання, комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів), а також від обкладення податком на додану вартість - устаткування, обладнання, а також комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів).

06.10.2003 ПВКП "Інтрансавтострой" надало Чернігівській митниці всі необхідні документи для розміщення вантажу, зокрема, ВМД № 10200/3/080940, ВМД № 10200/3/080941, сертифікати відповідності UA1.060.85052-03 та UA1.060.85088-03, свідоцтво про реєстрацію інвестиційного проекту № 4 від 02.02.2001 та Договір купівлі-продажу № 5 від 18.07.2003.

Також 06.10.2003 ПВКП "Інтрансавтострой" направило на ім'я начальника Чернігівської митниці листа № 292, яким підтверджувало надходження вантажу в рамках інвестиційного проекту і просило надання передбачених законодавством пільг.

06.10.2003 Чернігівською митницею було проведено митний огляд, за результатами якого складено Акт від 06.10.2003. Оглядом було встановлено, що транспортний засіб Volvo може використовуватись для перевезення напівпричепів.

15.10.2003 Чернігівська митниця своїми рішеннями № КТ-226 та № КТ-227 визнала товар за іншим кодом УКТ ЗЕД 870120900 (сідельний тягач Volvo) та напівпричіп - 8716398000.

07.05.2004 на замовлення Чернігівської митниці листом від 26.04.2004 № 09-34/1208, Науково-дослідним бюро судових експертиз "Сантодор" було проведено експертизу по визначенню коду вантажу згідно УКТ ЗЕД. Висновок експерта співпав з визначеними у вказаних рішеннях митниці кодами товару.

Постановами Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.08.2004 провадження у справах щодо директора ПВКП "Інтрансавтострой" Галенка О.Г., за ст.ст. 340, 355 Митного кодексу України, були закриті: вантаж - машини для збирання сільськогосподарських культур - спеціалізовані сільськогосподарські машини для перевезення льону, код. товару 8433598000, передані в розпорядження Галенко О.Г. та зобов'язано Чернігівську митницю провести всі необхідні митні процедури по оформленню вантажів.

19.10.2004 ПВКП "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці було подано документи для митного оформлення вищевказаного вантажу за кодом УКТ ЗЕД 870120900, зазначеним у постановах Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.08.2004.

Головним інспектором вантажного відділу митниці були виписані картки відмови у пропуску на митну територію України від 29.10.2004 №№ 203, 204 через невідповідність заявленого коду товару кодам, визначеним у вищевказаних кваліфікаційних рішеннях Чернігівської митниці про визначення коду товару від 15.10.2003, запропоновано здійснити митне оформлення відповідно до цих рішень та сплатити необхідні митні платежі та податки.

Рішенням Ради з питань територій пріоритетного розвитку в Чернігівській області від 27.12.2005 "Про скасування інвестиційного проекту", у зв'язку із закінченням терміну реалізації інвестиційного проекту ПВКП "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно", схваленого Радою 02.02.2001 (свідоцтво № 4 від 02.02.2001), було вирішено:

1. Скасувати інвестиційний проект ПВКП "Інтрансавтострой" "Вирощування льону-довгунця та переробці трести на волокно", схвалений Радою 02.02.2001 (свідоцтво № 4 від 02.02.2001), у зв'язку із закінченням терміну реалізації.

2. Чернігівській райдержадміністрації, ПВКП "Інтрансавтострой" вирішити питання про припинення дії Договору (контракту) від 14.02.2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку у зв'язку з його закінченням.

Постановами Верховного суду України від 20.04.2006 скасовано постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова та постанови в.о. голови Апеляційного суду Чернігівської області, а справу направлено на новий судовий розгляд місцевому суду.

Постановами Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.06.2006 по справі № 3-3817/06 та по справі № 3-3818/06 суд закрив провадження по справах та зобов'язав Чернігівську митницю вантаж - машини для збирання сільськогосподарських культур (код товару 8433598000) передати у розпорядження директора ПВКП "Інтрансавтострой" Галенка О.Г. та провести всі необхідні процедури по оформленню вантажу.

ТОВ "Інтрансавтострой" звернулося до Чернігівської митниці із заявою від 29.08.2006 вих.94, в якій просило виконати постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.06.2006, закінчивши процедуру оформлення вантажу, розпочату 06.10.2003.

Листом від 06.09.2006 № 14/4209 Чернігівська митниця повідомила ТОВ "Інтрансавтострой" про відмову у проведенні митного оформлення вантажу у зв'язку з затвердженням нових зразків бланків уніфікованих адміністративних документів, прийняттям рішення про визнання іншого коду товару та для подання належно оформлених ВМД.

ТОВ "Інтрансавтострой" 14.09.2006 звернулося до господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення Чернігівської митниці від 06.09.2006 № 14/4209 про відмову в здійсненні митного оформлення та зобов'язання здійснити митне оформлення машин для збирання сільськогосподарських культур на підставі нормативних актів, які діяли станом на 06.10.2003.

Господарським судом Чернігівської області постановою від 14.11.2006 по справі № 6/290а у позові ТОВ "Інтрансавтострой" було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 по справі № 6/290а, постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 у справі № 6/290а було скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ТОВ "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення, спонукання виконати певні дії задоволено, визнано нечинним рішення начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006 та зобов'язано Чернігівську митницю провести оформлення вантажу - машини для збирання сільськогосподарських культур: інші - спеціалізовані сільськогосподарські машини для перевезення льону Volvo+Stas (YV2A4DAA4YB253691+YA9SALK389B116165) та Volvo+Robuste Kaiser (YV2A4DAA4YB252248 + VHRS3803AY2C00546), коди товару 8433598000 за поданими позивачем 06.10.2003 документами на підставі законодавства чинного на день прийняття митної декларації 06.10.2003.

14.05.2007 ТОВ "Інтрансавтострой" були надані нові ВМД, а до сертифікатів відповідності додані листи органу сертифікації сільськогосподарської техніки, які підтверджували те, що у сертифікатах відповідності при їх видачі допущено помилку у заводському номері.

Чернігівською митницею 14.05.2007 було проведено митне оформлення вантажу на пільгових умовах відповідно до коду УКТЗЕД на підставі чинного на день прийняття митної декларації законодавства, як було вказано у постанові Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2008, постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 6/290а було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 по справі № 2-а-3618/08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2009, визнано нечинним рішення начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в заявленому позові ТОВ "Інтрансавтострой" до Чернігівської митниці про визнання нечинним рішення, а саме листа начальника Чернігівської митниці № 14/4209 від 06.09.2006 про відмову в здійсненні митного оформлення, відмовлено.

Проте, постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27.03.2012 постанову Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 скасовано.

Отже, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 по справі № 2-а-3618/08 набрала законної сили.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з Держави України на користь позивача 10366731,08 грн. на відшкодування шкоди та 12500000,00 грн. моральної (немайнової шкоди), завданої незаконними діями Чернігівської митниці Державної фіскальної служби.

Позивач в останній уточненій позовній заяві від 13.12.2016 № б/н посилається, зокрема, на те, що з метою придбання спеціалізованих сільськогосподарських машин для перевезення льону ПВКП "Інтрансавтострой" для отримання необхідних коштів уклало відповідні кредитні договори з банками.

Відповідно до техніко-економічного обґрунтування, повернення кредитних коштів передбачалося завдяки використанню в господарській діяльності зазначених машин.

В зв'язку з неправомірними діями Чернігівської митниці з жовтня 2003 року по травень 2007 року, зазначені машини перебували під митним контролем, не використовувалися в господарській діяльності, через це підприємство не мало можливості повертати кредитні кошти в повному обсязі. А як наслідок банками нараховувались зайві відсотки та застосовувались штрафи.

Таким чином, вказує позивач, сума по неповернутим кредитам склала 1606547,00 грн.

Також, через неотримання коштів у повному обсязі від господарської діяльності через відсутність можливості вивозу врожаю з поля, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались кошти по іншим кредитам. Так, по кредитам банком "Аваль" протягом 2005-2007 років нараховано відсотки за несвоєчасне погашення кредиту 992293,53 грн.

Крім цього, ПВКП "Інтрансавтострой", виконуючи зобов'язання по реалізації інвестиційного проекту, щорічно засівало певні площі льоном.

Загальна кількість посівів льону встановлювалася виходячи з реальної можливості збирання врожаю підприємством, враховувались як власні можливості (використання зазначених вище машин), так і залучення інших перевізників.

Як наслідок, вважає позивач, перебування машин під митним контролем і не користування цими машинами в господарській діяльності, підприємству завдано наступні збитки:

1) неодержання коштів через втрати якості трести льону по причині не вивезення її з поля, та втрати насіння льону врожаю 2003 року - 1224666,56 грн;

2) неодержання коштів через втрати якості трести льону по причині не вивезення її з поля, та втрати насіння льону врожаю 2004 року - 320212,62 грн та 667016,25 грн інфляційних втрат, що разом становить 987228,87 грн;

3) неодержання коштів через втрати якості трести льону по причині не вивезення її з поля, та втрати насіння льону врожаю 2005 року - 381189,78 грн;

4) неодержання коштів через не вивезення врожаю ріпаку з поля врожаю 2005 року - 4506369,66 грн;

5) збитки по вирощуванню ріпаку у 2006 році - 342923,63 грн;

6) оплата послуг по зберіганню машин з 2003 по 2007 роки - 44360,00 грн;

7) витрати, пов'язані зі стягненням боргів через непогашення кредитів (державне мито, виконавчий збір, судові витрати та інше) - 270702,05 грн;

8) оплата юридичних послуг - 10450,00 грн.

Таким чином, загальна майнова шкода, завдана товариству внаслідок незаконних дій Чернігівської митниці ДФС, вважає позивач, складає 10366731,08 грн.

На підтвердження загальної суми майнової шкоди, позивачем надано її розрахунок (т.1 а.с.41-93). До цього розрахунку додані копії первинних документів, які позивач взяв в основу проведення ним розрахунків майнової шкоди.

У позовній заяві позивач також вказує, що через неотримання коштів значно скоротилась чисельність працюючих в товаристві робітників. Була завдана шкода діловій репутації підприємства. Через ЗМІ почала розповсюджуватись інформація негативного змісту про непорядність товариства та його керівника, що, на думку позивача, завдало шкоди товариству через небажання укладення з ним господарських договорів.

Позивач, посилаючись на ч. 2 т. 23 ЦК України, зазначає, що наведене у позовній заяві свідчить про заподіяну товариству моральну (немайнову) шкоду у формі приниження честі та гідності директора товариства Галенка О.Г., а також ділової репутації Галенка О.Г. та ПВКП "Інтрансавтострой" , яку позивач оцінює у сумі 12500000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову та виходить з наступного.

Згідно з ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є :

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, відповідальність за завдану шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. В той же час, відповідальність за шкоду, завдану цими органами, настає незалежно від вини.

У мотивувальній частині вищевказаної постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2008 по справі № 2-а-3618/08, зокрема, встановлено, що Чернігівська митниця не мала підстав для не проведення митного оформлення вантажу 06.10.2003 по наданим ВМД, що свідчить про неправомірність дій відповідача при проведенні митного оформлення вантажу двох спеціалізованих самохідних сільськогосподарських машин для перевезення льону, які ввозились ТОВ "Інтрансавтострой" в рамках інвестиційного проекту.

Крім того, судом встановлено, що Чернігівською митницею не виконано постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.06.2006, якою Чернігівську митницю зобов'язано провести всі необхідні процедури по оформленню вантажу - машини для збирання сільськогосподарських культур.

Спеціалізовані самохідні сільськогосподарські машини для перевезення льону, процедура розмитнення яких була розпочата 06.10.2003 і які знаходилися між митним контролем до 10.05.2007, були розмитнені за прийнятим рішенням Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007.

Таким чином, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій (протиправна поведінка) Чернігівської митниці.

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (принцип правової певності).

За клопотанням позивача, по справі було призначено судову економічну експертизу.На вирішення експертизи судом були поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально здійснений ТОВ "Інтрансавтострой" розрахунок майнової шкоди (реальних збитків, упущеної вигоди)?

- який дійсний (фактичний) розмір майнової шкоди (реальних збитків, упущеної вигоди)?

У дослідницькій частині висновку експерта від 28.09.2016 № 1503/16-24 (а.с. 37 висновку), експертом зазначено, що, виходячи із наданого на дослідження розрахунку втрати доходу ПВКП "Інтрансавтострой" через несвоєчасний вивіз і невивіз з поля врожаю за період з 2003 по 2006 рік встановлено, що у даному розрахунку підприємство визначає розмір недоотриманого доходу (упущеної вигоди).

У зв'язку з відсутністю за вищевказаний період документального підтвердження понесених підприємством витрат, що стосуються вирощування льону, ріпаку, визначити розмір збитків (реальних) від несвоєчасного вивозу і невивозу урожаю з поля та підтвердити розмір недоотриманого доходу, визначеного ПВКП "Інтрансавтострой" за період з 2003 по 2006 рік, в т.ч.: 2003 рік у розмірі 1224666,56 грн, 2004 рік у розмірі 771454,25 грн, 2005 рік у розмірі 4887559,44 грн, 2006 рік у розмірі 342923,63 грн, суму збитків від невиконання кредитних зобов'язань в розмірі 1606547,00 грн.

- суму витрат (збитків) по стоянці спеціалізованих машин у розмірі 44360,00 грн, в межах наданих документів експерту не видається за можливе.

Згідно висновку експерта в межах наданих документів та матеріалів господарської справи документально підтвердити здійснений ТОВ "Інтрансавтострой" розрахунок майнової шкоди (реальних збитків, упущеної вигоди), експертом не видається за можливе.

На питання який дійсний (фактичний) розмір майнової шкоди (реальних збитків, упущеної вигоди) експертом надано висновок про ймовірний розмір недоотриманого доходу (упущеної вигоди) від реалізації трасти у 2004 році, який становив би 320 212,62 грн. при умові вирощення та зібрання врожаю, ймовірно понесених витрат на його вирощування, ймовірного розміру собівартості вирощеної продукції за умови реалізації за ціною, встановленою підприємством.

В останній уточненій позовній заяві позивач, зокрема, визначив розмір збитків, а саме розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди), в сумі 320212,62 грн, тобто ймовірний розмір збитків, вказаний у висновку судового експерта.

На цю суму збитків, позивачем, з посиланням на ст.625 ЦК України, нараховано 667016,25 грн інфляційних втрат.

Судова колегія зазначає, що статтею 625 ЦК України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

Відшкодування шкоди - це міра цивільно-правової відповідальності, а не боргове (грошове) зобов'язання.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав ( п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Таким чином, дія ч.2 ст.625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

До загальної суми майнової шкоди позивачем включено 270702,05 грн витрат, пов'язаних зі стягненням боргів через непогашення кредитів (держ. мито, виконавчий збір, судові витрати та інше). При цьому, позивачем не надано розрахунку та доказів на підтвердження цих витрат. Крім того, державне мито та судові витрати не відносяться до збитків.

Щодо оплати юридичних послуг, заявлених позивачем до стягнення в сумі 10450,00 грн, згідно ч.1 ст.44 ГПК України, до складу судових витрат відносяться послуги саме адвоката, а не будь-якого представника сторони, відповідно до належно оформленої довіреності.

Як вбачається із матеріалів справи, послуги щодо ведення справи у суді надавали представники ТОВ "Інтрансавтострой" за довіреностями, які не були адвокатами (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З огляду на зазначене, враховуючи що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності завданої ТОВ "Інтрансавтострой" діями Чернігівської митниці ДФС майнової шкоди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову про стягнення 10366731,08 грн. майнової шкоди.

Щодо заявленої позивачем до стягнення 12 500 000,00 грн. моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підтвердження факту заподіяння ТОВ "Інтрансавтострой" моральної шкоди, позивачем надано документи, які суд долучив до матеріалів справи (т.1 а.с.144-150, т.2 а.с.1-30, т.7 а.с.95-97).

З наданих позивачем доказів не вбачається, що внаслідок неправомірних дій Чернігівської митниці принижено ділову репутацію позивача, має місце посягання на його фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошено комерційну таємницю, а також вчинення Чернігівською митницею дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача.

Позивач вказує, що заподіяна моральна шкода товариству полягає у формі приниження честі та гідності директора ПВКП "Інтрансавтострой" Галенко О.Г., що призвели до душевних страждань Галенко О.Г. Однак, заподіяння моральної шкоди фізичній особі не може доводити завдання моральної шкоди юридичній особі - ПВКП "Інтрансавтострой".

Позивачем також не обґрунтовано з чого він виходив при визначені розміру моральної шкоди в сумі 12 500 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності завданої ТОВ "Інтрансавтострой" діями Чернігівської митниці ДФС моральної шкоди, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимог про її стягнення.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтрансавтострой" в особі ліквідатора ТОВ "Інтрасавтострой" Поди В'ячеслава Володимировича на рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 21.12.2016 у справі № 11/243/15/10/4/2 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 11/243/15/10/4/2 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська