Справа № 2а-51
2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої – судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Львівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови суду та моральної (немайнової) шкоди,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради про стягнення коштів за затримку виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 квітня 2008 року міський голова м.Львова А.І.Садовий на виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 31 серпня 2006 року видав розпорядження № 377-к про поновлення його на роботі на посаді заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради з 24 лютого 2004 року, затримавши таким чином виконання зазначеного судового рішення на 19 місяців 24 дні, протягом яких він був позбавлений можливості працювати і не отримав заробітну плату у розмірі 55.583 грн. 75 коп., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.
У жовтні 2008 року позивач уточнив позовні вимоги, вважає, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду у розмірі 50.000 грн., яку просить стягнути на свою користь, крім заборгованого заробітку, а також понесені судові витрати на правовому допомогу у розмірі 10.000 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнений позов, просять такий задовольнити, дали пояснення, аналогічні його фабулі.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з»явився, хоча був повідомлений про таке належно та вчасно, у зв’язку з чим суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 31 серпня 2006 року (а.с.3-7) позивача поновлено на роботі на посаді заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради з 24 лютого 2004 року, при цьому судове рішення в цій частині, а також щодо стягнення заробітку за один місяць допущене до негайного виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно п.3 ч.1 ст. 256 КАС України, вищезгадана постанова суду підлягала негайному виконанню.
21 вересня 2006 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Львівської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.8), однак міський голова А.І.Садовий не виніс наказу про поновлення на роботі позивача, роз»яснивши листом № 1104/1162 від 11 липня 2007 року, що виконавчі листи, видані судами, підлягають виконанню виконавчою службою (а.с.10), а начальник юридичного управління Львівської міської ради Г.Пайонкевич повідомила листом № 1104/2264 від 05 грудня 2007 року, що немає підстав для поновлення його на роботі на посаді заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради (а.с.11).
Розпорядженням Львівського міського голови А.І.Садового № 377-к від 24 квітня 2008 року на виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 31 серпня 2006 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 вересня 2006 року позивача поновлено на посаді заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради (а.с.12).
Вищенаведене свідчить про те, що виконання судового рішення було безпідставно затримане з вини відповідача на 19 місяців 24 дні, при цьому судом встановлено, що вищезазначене розпорядження було винесене у результаті неодноразових звернень позивача до посадових осіб Львівської міської ради.
Згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки виконання власником або уповноваженим органом рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату працівнику середнього заробітку за час затримки.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит в.о. начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту Львівської міської ради № 2-10536/2403 від 01 серпня 2008 року (а.с.13), середньомісячна заробітна плата особи, яка займає посаду заступника начальника управління у період з 01 вересня 2006 року по 24 квітня 2008 року становить 2.807 грн. 26 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з Львівської міської ради на користь позивача слід стягнути 55.583 грн. 75 коп. середнього заробітку за час затримки виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 31 серпня 2006 року із стягненням податку з доходів та інші обов’язкові платежі у порядку, визначеному законом.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивач представив суду достатньо доказів на підтвердження факту заподіяння йому з вини відповідача моральної шкоди, яка полягає у порушенні його звичних життєвих зв’язків, неможливості на належному рівні матеріально забезпечити сім»ю у період затримки виконання судового рішення, а також у погіршенні стану здоров»я його матері, котра перебуває у похилому віці, що спричиняє йому додаткові переживання і за стан матері (а.с.25-26).
Разом з тим, суд вважає, що рішення в частині відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди підлягає частковому задоволенню - у розмірі 3.000 грн.
Суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про компенсацію йому понесених витрат на надання правової допомоги у розмірі 10.000 грн., оскільки для обґрунтування цього розміру він не представив жодних розрахунків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Суд приходить до такого висновку на підставі зібраних та перевірених в ході судового розгляду матеріалів справи та доказів, наданих сторонами.
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 161, 162, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 236, 237-1 КЗпП України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 з а д о в о л ь н и т и ч а с т к о в о .
Стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 55.583 грн. 75 коп. середнього заробітку за час затримки виконання постанови Галицького районного суду м.Львова від 31 серпня 2006 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради. З вказаної суми підлягає стягненню податок з доходів та інші обов’язкові платежі у порядку, визначеному законом.
Стягнути з Львівської міської ради в користь ОСОБА_1 3.000 грн. завданої моральної (немайнової) шкоди.
У задоволення решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ
Оригінал постанови.