справа № 2а-239/09

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    07 жовтня 2009 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого судді                             С.М. Іванова

    при секретарі                                 А.В. Ревукі

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та стягнення коштів,  

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно відмови у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки в розмірах передбачених ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та стягнути з останнього, з урахуванням уточненої позовної заяви суму у розмірі 7850 грн. В позовній заяві зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії  у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” управлінням праці та соціального захисту населення  виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу повинна виплачуватись компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи – щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на час виплати. Також зазначає, що вказана допомога позивачу була виплачена 19.10.2007 року, 10.07.2008 року, 12.05.2009 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі по 100 грн.

    Вважає дії відповідача не законними, оскільки останні суперечать ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і сума допомоги за 2007, 2008, 2009 роки повинна складати 8150 грн., тобто дорівнювати п'яти мінімальним заробітним платам на час виплати. За мінусом отриманих 100 грн., просить стягнути з відповідача 7850 грн. Також просив визнати поважною причину пропуску звернення до суду за 2007, 2008 роки з причини того, що про порушення свого права дізнався з газети "Чорнобилець Придніпров'я" за травень-червень 2009 року та зборів Інгулецької громадської організації "Союз Черноблыль Украины" від 04.06.2009 року.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що всі виплати позивачу проводились, згідно постанови Кабінету Міністрів України, що регулює питання виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Законами України „Про Державний бюджет України на 2007,2008 роки” та „Про Державний бюджет України на 2009 рік”. Зазначила, що у зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 не визначено механізм його реалізації. До того ж вказала, що позивачем пропущено річний строк для звернення до суду  за 2007, 2008 роки, визначений ст. 99, 100 КАС України.  В задоволенні позовних вимог просила відмовити.

  Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, що посвідчується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.9).

    Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” управлінням праці та соціального захисту населення  виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу позивачу 19.10.2007 року, 10.07.2008 року, 12.05.2009 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від                12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 100 грн., що підтверджується довідкою відповідача по справі (а.с.7).

    03.07.2009 року  позивач звернувся з заявою на адресу відповідача щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у відповідності до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Однак листом від 06.07.2009 року за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу останньому було відмовлено з посиланням на Закон України „Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки”, Закон України „Про Державний бюджет України на 2009” та постанову Кабінету Міністрів України № 562.

Судом встановлено, що відповідна сума компенсаційних виплат у розмірі 100 грн. була виплачена позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України  від 12.07.2005 року № 562 з урахуванням Законів України „Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки” та „Про Державний бюджет України на 2009 рік”.

Відповідно до ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України. Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений, встановлений Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зменшувати встановлені останнім розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки у ч. 1 ст. 67 зазначеного закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У вказаному законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права наданого вказаним законом, є безпідставним.

Зазначене викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в тому числі в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати (ст. 48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) та в Рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) згідно якого розтлумачено ст. 95 Конституції України, яка в сукупності з ст. 38 Бюджетного кодексу України визначає вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому Положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,  визнані неконституційними.

Також судом встановлено, що позивач звернувся до суду 18.08.2009 року, а допомогу на оздоровлення за 2007, 2008 роки, останній отримав 19.10.2007 року та 10.07.2008 року, тобто з цього часу позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, отже останнім пропущено річний процесуальний строк для звернення до суду визначений ст. 99 КАС України за 2007, 2008 роки. Однак враховуючи той факт, що  про порушення свого права позивач дізнався з газети "Чорнобилець Придніпров'я" за травень-червень 2009 року та зборів Інгулецької громадської організації "Союз Черноблыль Украины" від 04.06.2009 року, що підтверджується копією газети та випискою з протоколу, керуючись приписами ч. 2 ст. 100 КАС України, суд визнає причину пропущення строку звернення до суду за 2008 рік поважною.

Таким чином судом встановлено, що позивач отримував компенсацію в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а відповідно право останнього порушено та підлягає захисту. Доводи представника відповідача, якими обґрунтовуються причини не виплати компенсаційних виплат, не приймаються судом до уваги та оцінюються критично, оскільки не ґрунтуються на законі. Однак вимоги позивача підлягають задоволенню частково, оскільки суд вважає, що позивачем пропущено річний процесуальний строк для звернення до суду за 2007 рік.

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення компенсаційних виплат з відповідача за 2008, 2009 роки, суд виходив з того, що згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України  від  20.09.2005 року № 936 „Про порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплата громадянам щорічної допомоги на оздоровлення проводиться управлінням праці та соціального захисту населення рай (міськ) держадміністрацій за місцем реєстрації (проживання). Статтею 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено, що з 1 липня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати складає 545 грн. Статтею 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що з 1 квітня            2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 625 грн. Тобто станом на 19.10.2007 року та 10.07.2008 року, на час отримання позивачем компенсаційної виплати, її розмір у відповідності до ст. 48 Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  повинен був складати 5850 грн., оскільки розмір мінімальної заробітної плати повинен враховуватись на час виплати допомоги. З урахуванням того, що позивачем вже було отримано 200 грн. компенсаційних виплат, сума до стягнення підлягає у розмірі 5650 грн. За таких обставин судом встановлено, що право позивача на отримання компенсаційних виплат у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат порушено, а від так позовні вимоги останнього підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 92 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 94, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст. 105, 158 - 160, 161 - 163, 167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та стягнення коштів задовольнити частково.

    Визнати поважною причину пропущення строку звернення до суду за 2008 рік ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради  м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

    Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення   виконкому

Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно відмови ОСОБА_1  у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за  2008, 2009 роки, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1  недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки, передбачену ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу у розмірі  5650 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    У зв’язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, останній не підлягає стягненню з відповідача.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                          С.М. Іванов