Справа № 2-1430

                                            2009 р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Галицький районний суд міста Львова в складі :

головуючої – судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

           при секретарі       -  БЕСПАЛЬОК О.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за позовом

    ОСОБА_1 до ОСОБА_2     про розірвання шлюбу,

                       в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 2002 року, від спільного подружнього життя мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

    Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, мотивуючи, що сімейне життя в них не склалось, відповідач дозволяв собі піднімати на неї руку, тому з часом втратила до нього почуття любові. З вересня 2008 року проживають окремо. Шлюб їх існує формально, сім”я розпалась остаточно і надалі існувати не може. До суду з позовом звертається вдруге.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви позовної заяви, дала аналогічні пояснення, доповнила, що з вересня 2008 року не підтримують з відповідачем жодних подружніх стосунків, не мають спільного бюджету, не ведуть спільного господарства, стали чужими людьми. Дитині надає матеріальну допомогу по мірі можливостей. Почуття до чоловіка втрачені, миритись і жити з ним не бажає, має іншого. Просить позов задовольнити.

    Відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу, пояснив, що дійсно проживають окремо, що позивачка вартує іншого відношення до себе. Просить шлюб між ними розірвати.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони з вересня 2008 року не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивачка втратила до відповідача почуття любові, в даний час має іншого чоловіка, що свідчить про стійкий та тривалий розлад між ними, тому формально існуючий шлюб між ними слід розірвати.

Відповідно до ст. ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб може бути припинений внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

З пояснень сторін вбачається, що подружжям втрачено почуття любові та взаєморозуміння, що унеможливлює їх перебування у шлюбі, будь-яких подружніх відносин сторони не підтримують більше півроку. З”ясувавши фактичні обставини життя подружжя, причини позову про розірвання шлюбу, стосунки між сторонами, суд приходить до висновку, що подальше їх спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам сторін. Сім”я розпалась остаточно і шанси її збереження втрачено, а тому вважає за доцільне позов ОСОБА_1 задовольнити. Дитина залишається проживати з матір"ю.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд

                           в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, укладений 29 жовтня 2002 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, актовий запис № НОМЕР_1. З ОСОБА_1 залишається дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

При оформленні розірвання шлюбу в відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 15 грн. державного мита в доход держави, звільнивши від сплати таких ОСОБА_1, в якої на утриманні залишається дитина.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

     СУДДЯ

Оригінал рішення.