Справа № 2-1422/09                                                                

  ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

        головуючої – судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.                    

           при секретарі       -  БЕСПАЛЬОК О.А.                              

           з участю адвоката   -  ЕДЕРА П.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом

    ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – участю     третьої особи ОКП "БТІ та ЕО" про припинення     права власності та     визнання права власності на квартиру,

                        в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

     ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення їх права власності як особами, що вчинили дії, які про це свідчать, та про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю з внесенням оплати вартості часток відповідачів.

    В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що на підставі рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 жовтня 2008 року володіє 1/4 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності, де разом з нею співвласниками є і відповідачі, які у 1996 році залишили територію України і неодноразово заявляли про своє небажання повертатись. З того часу у згаданій квартирі не експлуатуються прилади опалення, через заборгованість відключено газопостачання та електроенергію, борг за квартирну плату станом на 12 листопада 2008 року становить 4.338 грн. 97 коп., тому не може в повному обсязі реалізовувати своє право власності на належну їй частку у квартирі, оскільки на даний час квартира потребує значних матеріальних затрат на її утримання, обслуговування та приведення до належного стану для подальшої експлуатації, в такій необхідно провести поточний ремонт. Доступ та право на користування згаданою квартирою отримала 20 вересня 1996 року на підставі ухвали  Франківського районного суду м.Львова від 02 липня 1996 року про звернення стягнення на майно та листа того ж суду від 20 вересня 1996 року, яким їй дозволялось відкрити квартиру для використання її стягувачем – нею, ОСОБА_1, в порядку відшкодування заподіяної відповідачами шкоди. Вважає, що відповідачі своїми діями фактично відмовились від права власності на дане нерухоме майно, а перебування їх частки у квартирі у безгосподарному стані може призвести до знищення даного майна в цілому. Просить припинити право власності відповідачів на квартиру АДРЕСА_1 через їх відмову від такого права та визнати за нею право власності на спірну квартиру з внесенням оплати вартості часток відповідачів та зобов’язати ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви позовної заяви, дала аналогічні пояснення, доповнила, що нею внесено на відповідний банківський рахунок суму в розмірі 16.275 грн. оплати вартості часток відповідачів у спірній квартирі, згідна погасити заборгованість по квартирній платі та за комунальні послуги, привести квартиру до належного та придатного для проживання стану. Просить позов задовольнити.

    Представник третьої особи – ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" проти позовних вимог не заперечив, просить такий задовольнити.

    Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, в тому числі, і через ЗМІ, причину своєї неявки суду не повідомили, як стало відомо у процесі розгляду справи, у даний час постійно проживають за кордоном. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до п.2 ст. 346 ЦК України підставою припинення права власності є відмова власника від такого права.

    У відповідності з ч.1 ст. 347 ЦК України особа може відмовитися  від  права  власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

    Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває права власності на це майно (набувальна давність).

    Як вбачається з рішення Галицького районного суду м.Львова від 23 жовтня 2008 року позивачка володіє на праві спільної часткової власності 1/4 часткою квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-11).  

На підставі ухвали Франківського районного суду м.Львова від 02 липня 1996 року позивачці дозволено відкрити спірну квартиру для її використання, чим стверджується факт відкритого володіння позивачкою спірною квартирою з 20 вересня 1996 року.

    Згідно акту ЛКП "Айсберг" від 12 листопада 2008 року відповідачі не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 1996 року і з того ж часу в ній не експлуатуються прилади опалення, через заборгованість відключено газопостачання та електроенергію, борг за квартирну плату станом на листопад 2008 року становить 4.338 грн. 97 коп., для подальшої експлуатації квартири в ній необхідно провести поточний ремонт (а.с.12).

    Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно виданого ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 04 грудня 2008 року позивачка володіє на праві приватної спільної часткової власності 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.13). Співвласниками даної квартири є і відповідачі (а.с.14). Інвентаризаційна вартість спірної квартири згідно даних ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" становить 21.700 грн. (а.с.14зв.).

    Як вбачається з довідки ЛКП "Айсберг" (а.с.15) позивачка постійно зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1.

    Платіжними квитанціями від 09 квітня 2009 року підтверджується внесення позивачкою оплати вартості часток відповідачів у спірній квартирі у загальній сумі 16.275 грн. - по 5.425 грн. кожному співвласнику (а.с.26,27,28).

    Враховуючи, що відповідачі не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 1996 року, внаслідок чого квартира доведена  до неналежного стану, дії останніх можна сприймати як відмову від права власності на дане нерухоме майно. Позивачка ж з 20 вересня 1996 року добросовісно заволоділа спірною квартирою та впродовж більше десяти років відкрито нею володіє, тому суд вважає за можливе визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому за правилами набувальної давності.

    До такого висновку суд приходить на підставі зібраних та перевірених в ході судового розгляду доказів та матеріалів справи. З наведених причин позов ОСОБА_1 є підставним та обґрунтованим. За позивачкою слід визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати сплатити відповідачам відповідну грошову компенсацію за належні їм частки у спільному майні.

    Згідно ст. 88 ЦПК з позивачки слід стягнути недоплачений нею судовий збір при зверненні до суду, оскільки відповідачі не проживають в Україні і з таких стягнення на виконання рішення суду не буде належно виконане.  

    Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 73, 88, 209, 212, 214-215, 224-226, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 19, 328, 344, 346, 347 ЦК України, суд

                                                                                                                                                в  и  р  і  ш  и  в  :

        Позов ОСОБА_1   з а д о в о л ь н и т и.

    Припинити право власності на квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на  квартиру АДРЕСА_1.

Зобов’язати обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    Стягнути З ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 5.425 грн. кожному грошової компенсації вартості 3/4 ідеальних частин спірної квартири АДРЕСА_1.  

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 166 грн. несплаченого судового збору при подачі позову до суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ЦПК України.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     СУДДЯ

Оригінал рішення.