Справа № 2-1469

2009 р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 травня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

головуючої – судді      -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

при секретарях          -  БЕСПАЛЬОК О.А., ЯРИШ О.В.

з участю адвоката       -  СЕМЕНИНИ В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07 серпня 2008 року уклала з відповідачем договір позики на суму 823.100 грн., яка еквівалентна 177.000 доларів США, які позичальник зобов’язувався повернути до 31 грудня 2008 року, однак не виконав вимог договору, про що свідчить його власноручна розписка від 10 березня 2009 року. Просить стягнути з відповідача 823.100 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 23.869 грн. 90 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 4.115 грн. 50 коп., понесені витрати за надання юридичної допомоги у розмірі 5.000 грн., 1.700 грн. судового збору та 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 857.836 грн. 40 коп.

У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить суд зобов’язати відповідача повернути їй суму боргу за договором позики, відштовхуючись від 177.000 доларів США з розрахунку курсу НБУ 7,70 грн. за долар США, оскільки позичала заборговану суму не у гривнях, а у доларах США. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1.362.900 грн., 79.048 грн. 20 коп. - індекс інфляції за час прострочення виплати, 3% річних - 10.221 грн. 75 коп., 5.000 грн. за надання юридичної допомоги, 1.700 грн. судового збору та 51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 1.458.920 грн. 95 коп.

Відповідач у судове засідання повторно не з”явився, хоча про день, час та місце судового розгляду був повідомлений судом належно та вчасно, у зв’язку з чим суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами з постановленням заочного рішення, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з договору позики від 07 серпня 2008 року (а.с.7), відповідач позичив у позивачки 823.100 грн., які еквівалентні 177.000 доларів США.

З наявної у матеріалах справи власноручної розписки відповідача від 10 березня 2009 року (а.с.8) вбачається, що він не повернув позивачці у визначений договором строк суму позики.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у частині повернення основної суми боргу, відштовхуючись від 177.000 доларів США, оскільки кошти позичались у доларах (по курсу Нацбанку України з розрахунку 1 долар = 7,70 грн.).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивачки 1.362.900 грн. суми основного боргу та 10.221 грн. 75 коп. – 3% річних з простроченої суми.  

Суд вважає безпідставною вимогу позивачки про стягнення індексу інфляції за час прострочення повернення коштів, оскільки така не поширюється на випадки проведення валютних розрахунків та стосується тільки операцій у національній валюті, тому суд відмовляє у цій частині позову.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачені нею при зверненні до суду 1.700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – на суму 1.730 грн. При цьому суд відмовляє у задоволенні вимог позивачки про компенсацію їй понесених витрат на надання правової допомоги у розмірі 5.000 грн., оскільки для обґрунтування цього розміру вона не представила жодних розрахунків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

До такого висновку суд приходить на підставі зібраних та перевірених в ході розгляду справи доказів, наданих сторонами, та матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1049, 1167 ЦК України, суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1.362.900 грн. боргу за договором позики, 10.221 грн. 75 коп. – 3% річних з простроченої суми, 1.700 грн. витрат по оплаті судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього – 1.374.851 грн. 75 коп. (один мільйон триста сімдесят чотири тисячі вісімсот п’ятдесят одну гривню 75 копійок).

У задоволенні решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ                        

Оригінал рішення.