ПОСТАНОВА (ДОДАТКОВА) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р. № 2а/0470/14655/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопрогресбуд” про ухвалення додаткового судового рішення,-

встановив:

02.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікопрогресбуд” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду із позовною заявою до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заява обґрунтована тим, що при прийнятті рішення у справі № 2а/0470/14655/11 судом не було розподілено судові витрати, що є підставою для ухвалення додаткової постанови по справі.

В судове засідання 20.04.2017 року з розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення по даній справі сторони не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від заявника на адресу суду надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 6 ст. 128, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а/0470/14655/11 (суддя Ніколайчук С.В.) від 07.02.2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопрогресбуд” задоволено частково: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2011 р. - повністю, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.06.2011 р. - в частині донарахування основного платежу в сумі 14 5872 грн. та штрафних санкцій в сумі 16 035 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.06.2011 р. - в частині донарахування основного платежу в сумі 70 103 грн. та штрафних санкцій в сумі 12 955,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (т. 4 а.с. 62-72).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. зазначену постанову залишено без змін (т. 4 а.с. 108-114).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2015 р. судові рішення першої та апеляційної інстанції залишені без змін (т. 4 а.с. 176-179).

При цьому, зазначеними судовими рішеннями не було вирішено питання розподілу судових витрат.

02.02.2017 року позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, що є предметом даного судового розгляду.

При вирішенні вказаної заяви по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 28,23 грн. згідно квитанції № 545 від 07.11.2011 р. (т. 1 а.с. 2).

Враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопрогресбуд” за результатами судового розгляду були задоволені, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – відповідача у справі підлягає стягненню судовий збір у розмірі 28,23 грн.

При цьому, суд виходить з того, що відповідачем у даній справі виступала Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби. Питання щодо заміни її на правонаступника на даний час судами не вирішувалося, а отже, при ухваленні додаткового судового рішення у цій справі суд не може змінювати зміст попереднього рішення та зазначати іншого відповідача, ніж вказаний у постанові суду першої інстанції, а також в ухвалах Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 160, 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

          Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікопрогресбуд” (код ЄДРПОУ 34124403) за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

          Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_1