Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2293-2009 р.                                                        Головуючий у 1 інстанції – Бурко Р.В.

Категорія  46,48                                                                            Доповідач – Суровицька Л.В.  

Р І Ш Е Н Н Я

  І  М Е Н Е М    УКРАЇНИ

       «27» жовтня  2009 року

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

      головуючої судді – Авраменко Т.М.,

      суддів                    – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,

      при секретарі        – Чернезі М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського  районного суду  м. Кіровограда від 29 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів .

      Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

       У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до  ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів.

      Зазначав, що рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 24 травня 2007 року з нього стягнуто  аліменти на користь повнолітнього сина – ОСОБА_1, який продовжує навчання, у розмірі ј частини доходу, починаючи виплати з 6 квітня 2007 року і продовжуючи до 1 квітня 2012 року за умови продовження навчання.

      У зв’язку з тим, що відповідач  був студентом до 30 червня 2008 року, після чого припинив навчання у Кіровоградському кооперативному коледжі економіки та права ім. М.П. Сая,  просив суд припинити стягнення аліментів.

       В судовому засіданні додатково обґрунтував позовні вимоги тим, що не має можливості надавати матеріальну допомогу відповідачу.

      Рішенням Кіровського райсуду м.  Кіровограда від 29 липня 2009 року позов задоволено.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду  скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що суд не прийняв до уваги той факт, що він продовжує навчання у вищому навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги.

     В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач та його представник заперечили проти них.

      Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає   задоволенню  частково   із наступних підстав.

      Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх  до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

     Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

     Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2007 року, яке набрало законної сили,   стягнуто з ОСОБА_2. аліменти на користь його повнолітнього сина ОСОБА_1.,  так як він продовжує навчання, у розмірі ј частини доходу, але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи виплати з 06.04.2007 року до 01.04.2012 року за умови продовження навчання.

     Згідно довідки Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права ім. М.П. Сая    ОСОБА_1. навчався на денному відділенні на комерційній основі по 30 червня 2008 року (а.с.3).

      З 1 вересня 2008 року він є студентом Чорноморського державного університету імені Петра Могили, навчається на третьому курсі за заочною формою навчання на контрактній основі, що підтверджується довідкою університету (а.с.27). Термін навчання до 3 липня 2010 року.

      В рішенні суду  від 24 травня 2007 року  не зазначено, що аліменти стягнуто лише на період навчання  ОСОБА_1. в коледжі ім. П.Я. Сая.

      Ухвалюючи рішення про задоволення позову про припинення  стягнення аліментів , суд першої інстанції правильно керувався положеннями  ст.199 СК України.

        Суд повно і всебічно дослідив обставини справи і прийшов до правильного висновку про те, що позивач не може надавати матеріальну допомогу   синові, який продовжує навчання, оскільки є пенсіонером – непрацездатною особою, має хронічну хворобу та потребує постійного медикаментозного лікування, на     його утриманні також перебуває мати похилого віку.  

         Вказані обставини позивач підтвердив належними доказами (а.с.8-10,26, 31, 32).

         Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

         Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд визначив дату припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2.  з 30 червня 2008 року.

        З рішенням в  цій частині колегія погодитись не може, оскільки судом порушено норми матеріального права і відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України вважає за необхідне змінити рішення, зазначивши про припинення стягнення аліментів з часу набрання чинності рішенням суду.

       В решті рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому воно відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

       Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.308, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

      Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Рішення  Кіровського районного суду  м. Кіровограда від  29 липня  2009 року  в частині часу припинення стягнення аліментів змінити.

      Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з часу набрання чинності рішенням суду, а саме з 27 жовтня 2009 року.

      В решті рішення суду залишити без змін.

     Рішення   набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

      Головуюча суддя:

      Судді: