Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-2299 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції – Калмиков Б.Л.
Категорія – 45 Доповідач – Авраменко Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді: Авраменко Т.М.
суддів : Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі: Чернезі М.М.
за участю позивачки
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2009 року в справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Нагірне” про визнання права власності на земельну частку (пай).
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Нагірне” (далі – ТОВ), Долинської районної державної адміністрації, третя особа Іванівська сільська Рада, про виділення земельної частки (паю).
Зазначала, що з 2000 року ТОВ є правонаступником КСП „Світанок”. Вона працювала в КСП „Світанок” до 17 травня 2005 року і була членом КСП до 27 лютого 1996 року. Державний акт на право колективної власності на землю КСП „Світанок” отримало 24 жовтня 1995 року.
Оскільки на час видачі Державного акту вона була членом КСП, то має право на отримання земельної частки (паю).
Просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,71 га в земельній ділянці, що належала на праві колективної власності на землю КСП „Світанок”, зобов*язати Долинську райдержадміністрацію включити її в списки, що додаються до державного акту на право колективної власності на землю та видати їй державний акт.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку, що позивачка не була членом КСП „Світанок” на час отримання ним Державного акту на право колективної власності на землю, тому права на одержання земельної частки (паю) не має.
Крім того позивачка безпідставно своєчасно не звернулась за вирішенням земельного спору, позов подала в суд через 14 років після розпаювання земель.
2
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд дав неправильну оцінку доказам по справі, не врахував, що її було розраховано з членів КСП 27 лютого 1996 року вже після отримання Державного акту на право колективної власності на землю. Про порушення свого права вона дізналась лише в 2009 року із засобів масової інформації.
В засіданні апеляційного суду позивач підтримала доводи апеляційної скарги, зазначала, що зверталась в КСП під час розпаювання землі , щоб її включили в список для отримання земельної частки (паю), однак їй відмовили , а з позовом в суд не зверталась із-за незнання своїх прав.
Відповідач Долинська райдержадміністрація в письмовому запереченні просить відхилити апеляційну скаргу , оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до ст.5 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.
Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства ( стаття 23 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство).
Судом встановлено, що позивачка з 14 листопада 1989 року була членом КСП „Світанок”, звільнена з членів КСП на підставі рішення правління 17 травня 1995 року, рішення правління було затверджено загальними зборами 27 лютого 1996 року. З 25 квітня 1995 року позивачка працювала робітницею в лісовому господарстві (а.с.6,9). Зазначені обставини позивачкою не оспорюються.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.60 ЦПК України) .
На підтвердження порядку прийому в члени КСП та припинення членства в ньому позивачкою не надано Статут КСП „Світанок”, також нею в ході розгляду справи не заявлялось клопотання про витребування Статуту.
У відповідності з п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства,
3
сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оскільки на час отримання 24 жовтня 1995 року Державного акту на право колективної власності на землю позивачка не була членом КСП „Світанок”, з квітня 1995 року працювала на іншому підприємстві і з цих підстав не була включена до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, то вона не має права на земельну частку (пай).
Крім того, право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає з моменту передачі членам КСП державного акту на право колективної власності на землю.
На пред’явлення позову про витребування належного громадянину майна , інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст.50 Закону України “Про власність” і ст.71 ЦК УРСР (діючих на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.6 “Прикінцевих та перехідних положень” ЦК України 2004 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред*явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
Державний акт на право колективної власності на землю КСП „Світанок” видано 24 жовтня 1995 року і до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, прізвище позивачки не було включено, про що їй було відомо (а.с.8).
Оскільки право на позов у позивачки виникло ще в 1995 році, то трирічний строк позовної давності минув ще до набрання чинності ЦК України 2004 року.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що строк звернення з позовом до суду пропущено без поважних причин і підстави для його поновлення відсутні, а закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
Відмовляючи в позові, суд помилково зазначив дві підстави: за безпідставністю вимог та внаслідок пропуску строку позовної давності, а також помилково в частині застосування строків позовної давності замість ст.71,80 ЦК УРСР послався на ст.267 ЦК України 2004 року.
Зазначені порушення не призвели до неправильного вирішення спору, а відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст..308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
4
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча суддя :
судді: