Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2373-2009 р.                                             Головуючий у 1 інстанції –Галаган О.В.

Категорія      37                                                                  Доповідач – Суровицька Л.В.  

У Х В А Л А

І  М Е Н Е М    УКРАЇНИ

      «28» жовтня  2009 року

        Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

      головуючої судді – Авраменко Т.М.,

      суддів                    – Пономаренко В.Г., Суровицької Л.В.,

      при секретарі        –  Чернезі М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  на  рішення Кіровського районного  суду м. Кіровограда  від 27 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Департаменту економіки і фінансів Кіровоградської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

     У травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до  Департаменту економіки і фінансів Кіровоградської міської ради, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради  про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

     Зазначав, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 0, 06147 га під забудову та обслуговування будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

     Він є єдиним спадкоємцем за законом. В нотаріальну контору для оформлення спадщини не звертався, однак вступив у володіння та управління спадковим майном, оскільки сплачував земельний податок, має державний акт на право власності на землю,який був  виданий на ім’я його матері.

    Просив суд визнати факт прийняття ним спадщини і визнати право власності на земельну ділянку  площею 0, 06147 га, яка розташована по АДРЕСА_1

    Ухвалою суду від 7 жовтня 2008 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с.50).  

     Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

     В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

     Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково  із наступних підстав.

     Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, мати позивача ОСОБА_2.

     Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею

0, 06147 гектарів, яка належала їй на праві спільної часткової (2/5) власності, розташована на території АДРЕСА_1

     В судовому засіданні представники позивача пояснили, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4. є її два сини – ОСОБА_2  і ОСОБА_5. Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5. не подавав.

     З довідки КРЕП № 10 вбачається, що на час смерті ОСОБА_4. був живий її чоловік, батько позивача – ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.200).

     Позивач в позовній заяві зазначав про те, що він є єдиним спадкоємцем за законом. Суд першої інстанції вказану обставину не перевірив, не з’ясував все коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4., не перевірив наявність спадкової справи, наявність заповіту та його чинність, хоча вказані обставини мають суттєве значення для правильного розгляду справи.

     Оскільки рішення суду стосується прав і обов’язків ОСОБА_5, а суд не залучив його до участі у справі, відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України це є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий судовий розгляд.

     Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до 01 січня 2004 року, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).

     Всупереч вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суд не сприяв  всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, не з’ясував які відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій в редакції 2002 року докази,  надаються особою на підтвердження факту прийняття спадщини.

     В порушення вимог  ч.4 ст.212 та п.1 ч.1 ст.214 ЦПК України суд  не дав належну оцінку доказам, наданим позивачем, а саме наявності у нього оригіналу Державного акта на право приватної  власності на землю, копії паспорта з відміткою про реєстрацію по провулку  Знам’янський, 14 у м. Кіровограді.

     При новому розгляді справи суду слід усунути вказані порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

     Керуючись ст.ст. 303, 304, п.5 ч.1 ст.     307, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст.313-315 ЦПК  України, колегія суддів, -

У Х ВА Л И Л А :

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

     Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

      Головуюча суддя:

     Судді:

    Рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 10 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі Дигало Н.Г. просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і направити справу на новий судовий розгляд.

      Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню  із наступних підстав.

       За правилами ч.3 ст.1224 ЦК України не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

       Згідно з ч.5 ст.1224 ЦК особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

       Суд при вирішенні такої справи згідно вимог ст.214 ЦПК України  повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

       Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність   особи, неспроможність своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально  самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

       Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати але не вчиняла необхідних дій. Тобто ухилення характеризується умисною формою вини.

    Судом встановлено, що 25 квітня 2005 року помер Жердієв Григорій Яковлевич, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований по вул. Київська, 51/46 у м. Кіровограді.

     Відповідно до вимог ст.1269 ЦК України із заявами про прийняття спадщини в установлений  ст.1270 ЦК України строк звернулися його син – Жердієв Микола Григорович та онука Дигало Наталія Геннадіївна (а.с.31).

      Жердієв Г.Я. , 1910 року народження, був інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни, на протязі останніх років життя хворів, у зв’язку з чим лікувався амбулаторно за місцем проживання та у березні 2002 року, квітні та липні2003 року, серпні 2004 року лікувався стаціонарно.

     Згідно даних медичних карток стаціонарного хворого, Жердієв Г.Я.  страждав на дисциркуляторну атеросклеротичну енцефалопатію 2, 3 ст. з вираженим церебростенічним синдромом з інтелектуально-мнестичними порушеннями, синдром сосудистого паркінсонізма, регідна форма, вестибулопатичний синдром, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз та інші захворювання.

     Допитаний в судовому засіданні свідок Кашин І.Ю. пояснив, що  під час лікування у серпні 2004 року Жердієв Г.Я. був частково дезорієнтований, не міг сформулювати свої скарги, розумова діяльність була з затримкою, потребував стороннього догляду.

       Як пояснив відповідач і вказана обставина підтверджується довідкою завідуючої будинком, довідкою з 1-ї міської лікарні, з червня 2004 року Жердієв Г.Я. проживав у свого сина – Жердієва М.Г. по день смерті (а.с.10, 35).

       Сукупність доказів, які є у справі підтверджує, що Жердієв Г.Я. за віком та станом здоров’я потребував стороннього догляду і вказаний догляд здійснював відповідач.

        В суді першої інстанції та в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та її представник пояснили, що підставою для усунення відповідача від спадкування за законом, є та обставина, що він не здійснював догляд за Жердієвим Г.Я., внаслідок чого той  був доведений до безпорадного стану і помер.

        Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

     Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

     Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення  рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

   Всупереч вимог ст.60 ЦПК України позивач не надала суду безспірних доказів того, що відповідач уникав від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, мав можливість, але   навмисно не виконував свій обов’язок від надання допомоги спадкодавцю.

     За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач не довела наявність підстав, передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України для усунення відповідача від права на спадкування за законом та правомірно відмовив у задоволенні її позовних вимог.

      Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишається без змін.

       Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

       Апеляційну скаргу  Дигало Наталії Геннадіївни відхилити.

       Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від  10 квітня 2009 року залишити без зміни.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

        Головуюча суддя:

        Судді: