Україна

Апеляційний суд Кіровоградської області

   Справа № 22 –2056-2009р                                             Головуючий у 1 інстанції: Циганаш І.А.

    Категорія: 27                                                                Суддя-доповідач:   Савченко С.О.

У Х В А Л А

і м е н е м   У к р а ї н и

27 жовтня  2009 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

      Головуючого: Кіселика С.А..

      Суддів: Франко В.А., Савченко С.О.  

 При секретарі: Липі А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Кіровограда цивільну справу за апеляційними скаргами  Кіровоградської філії «Товариства з обмеженою відповідальністю « Український промисловий банк» ( надалі – Укрпромбанк) та ОСОБА_1 на рішення Ленінського  районного суду м. Кіровограда  від 07 липня 2009р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Укрпромбанку про   стягнення депозитних вкладів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

    В квітні  2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Укрпромбанку в особі його Кіровоградської філії про стягнення депозитних вкладів  в сумі 12900 грн., нараховані відсотки за вкладами,     судові витрати в сумі 30 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 12 січня   2009 року між нею та відповідачем був укладений  договір банківського вкладу в сумі 6400 грн. з терміном повернення 14.02.20009 року, 11.09.2008 року між ними укладено договір банківського вкладу в сумі 6500 грн. з строком повернення 12.03.09р.    Вона зверталась  до банку з письмовою заявою про видачу їй вкладу, але кошти видані не були. Відмову видати належні їй кошти відповідач пояснив введенням тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Рішенням Ленінського районного м. Кіровограда суду від 07 липня  2009 року позов задоволено частково, відповідача зобов'язано повернути  позивачці 12900 грн.вкладів, а також сплатити їй  судові витрати в сумі 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, в стягненні моральної шкоди відмовлено. На користь держави з ОСОБА_1 стягнуто 8грн. 50 коп. судового збору, з Укрпромбанку стягнуто 129 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Укрпромбанку ставиться питання про скасування рішення з постановленням нового рішення  з повною відмовою в   позові. В обгрунтування своїх  вимог посилається  на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права. Зокрема банк  пославсь на те, що на час повернення банківських вкладів діяв мораторій з забороною видачі вкладів.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі також просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права. Вважає, що договір банківського вкладу встановлений з метою захисту прав споживача і при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди. Крім того позивачка зазначила, що на підставі п37  ст.4 Декрету КМУ вона звільнена від сплати судового збору.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість апеляційних скарг та рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст..303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційних  скарг і скасування рішення суду немає.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позову про повернення банківських вкладів, виходив з того, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором банківського вкладу, за умовами якого він повинен повернути внесені позивачкою на депозитні рахунки 12900 грн.в день повернення, що передбачено п.1.1 та п. 2.1.5 договорів банківського вкладу.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки відповідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад на першу вимогу вкладника, крім вкладів юридичних осіб, зроблених ними на інших умовах  повернення які встановлені договором.

Посилання апеляційної скарги відповідача на те, що Банк має право тимчасово не виконувати договірні зобов»язання по видачі банківських вкладів фізичних осіб з підстав введення в установленому законом порядку мораторію та розпорядження тимчасового адміністратора Банку за №19-Р від 22.01.2009о. про тимчасовий дозвіл на здійснення виключного переліку операцій з коштами фізичних осіб не спростовують висновку суду першої інстанції про невідповідність дій Банку вимогам закону. В розпорядженні тимчасового адміністратора відсутня заборона проводити видачу вкладів фізичним особам. Зміст розпоряджень зводиться до дозволу проведення таких операцій з коштами фізичних осіб, які здійснюються Банком відповідно до статутних цілей його діяльності у звичайних умовах згідно із змістом банківської діяльності, визначеної Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно п.1 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, що не позбавляє права вкладника звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Договір депозитного вкладу не регулюється законом України про захист прав споживача, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку при відмові в стягненні моральної шкоди на користь позивачки.

Не відповідає вимогам п.37 ст.4  Декрету КМУ посилання ОСОБА_1 про її звільнення від сплати судового збору. Відповідно п.37  ст.4 зазначеного Декрету КМУ від сплати судового збору звільняються громадяни за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

8грн.50 коп.- це судовий збір за звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 просила суд стягнути на її користь моральну шкоду і при подачі позову судовий збір не сплатила, суд стягнув судовий збір при постановленні рішення.

Наведене вказує на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, рішення є правильним і справедливим, а тому підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.3021 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Кіровоградської філії ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 липня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: