Справа №2-641/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
при секретарі Олійник Л.С.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1, звернувшись з даним позовом до суду, просить визнати за нею право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для комерційного використання, під існуючу частину нежитлової будівлі площею 0,0091 га, що розташована за адресою м.Богуслав, вул. Інтернаціональна, 12-А (приміщення 2).
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона з відповідачем проживала у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року. Під час спільного проживання з відповідачем 12 червня 2008 року між нею та Богуславською міською радою був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким Богуславська міська рада продала їй (позивачці) земельну ділянку для комерційного використання під існуючу частину нежитлової будівлі площею 0,0091 га, що розташована за адресою м.Богуслав, вул. Інтернаціональна, 12-А. Вказана земельна ділянка була придбана нею за 4652 грн. 82 коп. В зв’язку з тим, що в пункті 9 вказаного договору зазначено, що вказану земельну ділянку вона придбала за спільні кошти з відповідачем, у неї з відповідачем виникає спір щодо прав власності на вказану земельну ділянку, який полягає в тому, що вона не визнає за відповідачем право власності на вказану земельну ділянку, оскільки після її придбання вона повернула відповідачу кошти, які він вносив на придбання землі, а відповідач в свою чергу вважає, що може претендувати на частку у праві власності на вказану земельну ділянку.
Стаття 392 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, право якої оспорюється,
має право просити в суду визнати право власності на річ.
Документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку є державний акт.
Можливість та право на звернення до суду з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку передбачено положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України, які передбачають такий спосіб захисту порушених прав як визнання права, в тому числі визнання права власності на земельну ділянку.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, обгрунтувавши свої вимоги вищевикладеними фактами.
Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов визнав і пояснив, що земельна ділянка належить позивачці і на даний час він визнає її право на спірну земельну ділянку оскільки позивачка повернула йому кошти, які він надавав для придбання вказаної земельної ділянки.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Із копії договору купівлі продажу земельної ділянки від 12.06.2008 року вбачається, що позивачка придбала у Богуславської міської ради земельну ділянку розміром 0,0091 га, що розташована в м. Богуслав, вул. Інтернаціональна, 12-А. В пункті 9 цього договору зазначено, що ОСОБА_1 повідомляє іншу сторону договору про те, що вона купує земельну ділянку за спільні кошти з ОСОБА_2, з яким проживає у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року.
03 вересня 2009 року на ім’я ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 870067 для комерційного використання розміром 0,0091 га , що розташована в м.Богуслав по вул. Інтернаціональній, 12-А.
За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України особа, право якої оспорюється, має право звернутися до суду про визнання права власності.
Документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку є державний акт.
Можливість та право на звернення до суду з вимогою про визнання права власності на
земельну ділянку передбачено положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 152
Земельного кодексу України, які передбачають такий спосіб захисту порушених прав як
визнання права, в тому числі визнання права власності на земельну ділянку.
Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 130 ч.4, 174 ч.4 ЦПК України, ст.ст. 16, 392 ЦК України, ст. ст. 152, 158 Земельного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для комерційного використання під існуючу частину нежитлової будівлі площею 0,0091 га, що розташована за адресою м.Богуслав, вул. Інтернаціональна, 12-А (приміщення 2).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: суддя (підпис) Тітов М.Б.