справа №2-3869/2009 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2009 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді – Цветкова О. Я.
при секретарі – Пшеничній Г. О.,
за участю представників Служби у справах дітей Управління у справах дітей, молоді та спорту Керченської міської ради – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до Керченського міського суду АР Крим із позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням що втратила право користування жилим приміщенням. Заявою від 10.09.2009 р. уточнили позовні вимоги та просили визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням також малолітніх дітей відповідача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з народження, тобто з 1985 року по 1995 рік проживала разом з батьками у квартирі АДРЕСА_1 та її місце проживання було зареєстровано за вказаною адресою. З 1995 року вона разом з матір’ю ОСОБА_7 переїхали на постійне місце проживання в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з тим, що місце проживання відповідача було зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання її малолітніх дітей також зареєстровано за цією адресою. У зв’язку з тим, що відповідач не проживає за вказаною адресою, не оплачує комунальні послуги та не несе інших витрат по утриманню вказаного жилого приміщення, позивачі просять визнати її та її малолітніх дітей такими, що втратили право користування жилим приміщенням. У судовому засіданні позивачі підтримали вказані вимоги.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, вважає, що має право бути зареєстрованою за цією адресою, втім підтвердила, що не проживає у вказаній квартирі з 1995 року. З цього часу проживала разом з матір’ю, чоловіком та дітьми в квартирі АДРЕСА_2. З лютого 2009 р. проживає разом з чоловіком та дітьми у квартирі АДРЕСА_3, що належить її свекрусі – ОСОБА_8. Просила у задоволенні позову відмовити.
Представники Служби у справах дітей Управління у справах дітей, молоді та спорту Керченської міської ради за довіреностями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову, вважають, що цим будуть порушені права малолітніх дітей.
Строк розгляду справи подовжувався в порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України за заявами позивачів (а.с.44-46).
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що місце проживання позивачів, відповідача, а також її малолітніх дітей зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними довідками про склад сім’ї та штампами у паспортах сторін (а.с.5-8,17,18,36).
Відповідач з народження, тобто з 1985 року по 1995 рік проживала разом з батьками у квартирі АДРЕСА_1 та її місце проживання було зареєстровано за вказаною адресою. Після розірвання шлюбу батьків у 1993 році відповідач разом з матір’ю з 1995 року проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3, яка належить ОСОБА_7 згідно з договором купівлі-продажу.
22 липня 2006 р. відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 Від шлюбу народились малолітні діти – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання яких також було зареєстровано за місцем реєстрації відповідача, хоча фактично діти проживають разом з батьками , а саме, до лютого 2009 року - в квартирі АДРЕСА_2, після лютого 2009 року - в квартирі АДРЕСА_3.
Вказані обставини підтверджені також поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які є сусідами позивачів, та підтвердили, що відповідач не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1995 року.
Особовий рахунок № 31069 відкритий на ОСОБА_3 та вона оплачує комунальні послуги та несе інші витрати по утриманню вказаного жилого приміщення, що підтверджується копією особового рахунку (а.с.37) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилою площею, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймачем, а в разі спору - судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1995 року, отже не проживає в цій квартирі без поважних причин понад шість місяців, що також підтверджено відповідачем у судовому засіданні. Діти, місце проживання яких було зареєстровано за місцем реєстрації відповідача, фактично проживають разом з батьками , а саме, в квартирі АДРЕСА_3.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає в належній їй квартирі АДРЕСА_2 одна та проти реєстрації місця проживання своєї доньки ОСОБА_6 та її дітей не заперечує.
Згідно з ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» N 2402-III від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Отже місце проживання дитини визначається за місцем проживання батьків.
З матеріалів справи вбачається, що малолітні діти відповідача – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання яких також було зареєстровано за місцем реєстрації відповідача, фактично за цією адресою не проживають, а проживають разом з батьками в квартирі АДРЕСА_3. Таким чином, посилання представників Служби у справах дітей Управління у справах дітей, молоді та спорту Керченської міської ради, що визнання відповідача разом з дітьми такими, що втратили право користування жилим приміщенням порушує права дитини суд не бере до уваги, з огляду на встановлені судом обставини, а також з огляду на пояснення свідка ОСОБА_7 про те, що вона зареєструє у належній їй квартирі місце проживання відповідача разом з дітьми.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» N 1382-IV від 11.12.2003 р. громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Отже, реєстрація нового місця проживання є обов’язком відповідача.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6, а також її малолітніх дітей – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою № 99 будинку № 3/3 по вул. Всесоюзній в м. Керч .
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати в сумі 8,50 грн. держмита та 7,50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього загальну суму у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Я. Цветков