Справа № 2-а-1749/09/0108
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 жовтня 2009 р. «08» годин «50» хвилин м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Цветкова О. Я.
при секретарі - Пшеничній Г. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі про поновлення строку на звернення до суду, пропущеного з поважних причин, та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача – Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі про визнання противоправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з підстав, зазначених у позові. Позов мотивований тим, що він не керував транспортним засобом у момент фіксування факту вчинення правопорушення, а знаходився на робочому місці, засіб фото фіксації не працює в автоматичному режимі, дії працівників ДАІ не відповідають вимогам Інструкції, затв. наказом МВС України від 13.11.2006 р. № 1111, протокол про адміністративне правопорушення не складався, що на його думку є порушенням вимог КУпАП. У судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив поновити строк для оскарження, пропущений з поважних причин, задовольнити позов.
Представники відповідача за довіреністю Влащук М. Р. та Тагієв С. Т. огли у судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що постанова винесена в повній відповідності з вимогами чинного законодавства, факт вчинення правопорушення був зафіксований належним чином. Додали додаткові документи, якими на їх погляд доводиться факт вчинення адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 травня 2009 року з 09:16:18 годин до 09:17:14 годин за допомогою вимірювача швидкості відеозаписуючого «Візир» № 0711179 було зафіксовано факт адміністративного правопорушення – порушення швидкості автомобілем «RENAULT KANGOO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 , що рухався зі швидкістю 117 км на годину на другому фото. Третє фото зафіксувало стовпчик з позначкою «368», який є покажчиком кілометражу автошляху М-17 Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч (а.с.5,28).
14 травня 2009 року інспектором взводу ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Керчі старшим сержантом Рощупкіним Р. В. було винесено постанову серії АК № 094930 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.4). Постанову відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП прийнято уповноваженою особою.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» N 3353-XII від 30.06.1993 р. до учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до підпункту «ґ» п. 12.6. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 р., поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Автошлях М-17 є іншою автомобільною дорогою, на якій швидкість має бути не більше 90 км/год, що підтверджується відповідною довідкою Укравтодору (а.с.31).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
На другому фото зафіксовано перевищення швидкості автомобілем «RENAULT KANGOO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, на 27 км на годину. На першому фото це перевищення становить 33 км/год, але не можливо достеменно підтвердити, що цей автомобіль належить позивачу, тому суд не бере перше фото до уваги в якості доказу перевищення швидкості саме автомобілем «RENAULT KANGOO» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1
Посилання позивача на той факт, що не він керував транспортним засобом судом не сприймається до уваги за наступних підстав.
Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_1, яка згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу має право керувати автомобілем, що належить позивачу, вона у той день цим автомобілем не керувала, бо в неї з 2006 року є власний автомобіль аналогічної марки.
Позивач пояснив, що він кожен день їде на роботу та з роботи за належному йому автомобілі, 14 травня 2009 року не було виключенням. На підтвердження факту перебування того дня на робочому місці надав табель обліку робочого часу, який був ним же підписаний (а.с.6). Крім того, позивач є керівником, отже має можливість самостійно визначати необхідність перебування на робочому місці у робочий час та не позбавлений можливості для вирішення виробничих питань залишати територію підприємства.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він є начальником охорони ДП «ТІС-Крим», де працює позивач, та бачив як позивач близько 08 години 14 травня 2009 року приїхав на роботу, у подальшому він не бачив, чи залишався він на робочому місці, чи залишав територію підприємства.
Отже суд сприймає доводи позивача, що не він, а інша особа керувала його автомобілем у час, коли було зафіксовано правопорушення, як спробу уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на порушення його прав у зв’язку з не складенням протоколу про адміністративне правопорушення та розглядом справи за його відсутності, а також порушення вимог внутрішніх нормативних документів, затверджених наказами МВС України, спростовується нормами КУпАП.
Зокрема, згідно зі ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. «Візир» є вимірювачем швидкості радіолокаційним відеозаписувальним, що вбачається з наданої відповідачем копії Свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/3-924-2006 серії Д № 001393 видане 11 жовтня 2006 року та Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/0842914 від 23.12.2008 р., чинне до 23.12.2009 р., а фото фіксація проводилась у порядку негласного контролю за швидкісним режимом автотранспорту, що не заборонено чинним законодавством, тому суд не бере ці посилання позивача до уваги.
Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем вимог статей 258 КУпАП в частині не надіслання постанови про адміністративне правопорушення протягом трьох днів з дня винесення такої постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість цього доводу, що підтверджується записом у самій постанові про відправлення її тільки 20.06.2009 р., втім фактично була надіслана тільки 06.08.2009 р. та отримана 06.08.2009 р., що підтверджується наданою відповідачем копією повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, пропущений з поважних причин.
Втім суд вважає, що порушення строку надіслання постанови на адресу правопорушника не є підставою для її скасування з цього приводу.
Посилання представника позивача на невідповідність постанови вимогам чинного законодавства судом не береться до уваги з огляду на наявність в постанові всіх необхідних даних, передбачених ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічну норму містить стаття 69 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення шляхом фіксації його за допомогою доказів у сенсі ст. 251 КУпАП та ст. 69 КАС України.
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, пропущений з поважних причин.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня прийняття постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд АР Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Я. Цветков