справа № 2-4781/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Грушицького А.І.,

при секретарі Шиловій О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 .,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Плеханова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання умов договору,

встановив:

19 травня 2009 року ОСОБА_1 . звернувся в суд з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання умов договору. Заяву мотивує тим, що згідно умов кредитного договору від 7 червня 2006 року позивач отримав грошові кошти в сумі 40 000 грн. на купівлю автомобіля. Позивач умови договору не порушує, сплачує кошти за кредитним договором.

13 січня 2009 року позивач отримав лист КБ «ПриватБанк» без номеру від 6 січня 2009 року про зміну відсоткової ставки за договором до 25,5 % річних, відповідно щомісячний платіж збільшено на 140 грн.

З посиланням на ст. 1056-1 ЦК України  позивач просить суд визнати дії КБ «ПриватБанк» з приводу збільшення процентної ставки по кредиту з 19,6 % на 25,5 % неправомірними та зобов’язати КБ «ПриватБанк» виконувати пункт 1.1 договору щодо розміру процентної ставки за кредитом та щомісячного платежу.

В судовому засіданні позивач та його представник, кожен окремо, позов підтримали з підстав, наведених в заяві.

Представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника  відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № VOZ0AE00000662 від         7 червня 2006 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1  кредит в розмірі         40 000 грн. на купівлю автомобіля зі платою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,23 % на місяць на суму залишку заборгованості.

Згідно листа КБ «ПриватБанк» від 6 січня 2009 року ОСОБА_1 . повідомлено  про збільшення починаючи з 1 лютого 2008 року відсоткової ставки за кредитним договором до рівня 20,52 % річних.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Норма даної статті діє з 9 січня 2009 року.

Також з 9 січня 2009 року вступила в дію ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо заборони банкам в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Також згідно п. п. 2, 3 Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 8 лютого 1999 року за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання  зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Оскільки рішення про підвищення процентної ставки за договором                        № VOZ0AE00000662 від 7 червня 2006 року прийнято банком згідно п. 2.3.1 договору та до вступу в силу Закону України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», а в самому Законі немає вказівки про зворотну дію в часі, підстав для визнання дій банку неправомірними та зобов’язання КБ «ПриватБанк» виконувати пункт 1.1 договору щодо розміру процентної ставки за кредитом та щомісячного платежу немає.  

Отже, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15,  58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. 58 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 1056-1 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. п. 2, 3 Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 8 лютого 1999 року, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1  до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання умов договору відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                А.І. Грушицький