Справа № 487/8747/15-ц

Провадження № 2/487/918/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2017 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Корнешової Т.В.,

при секретарі Демиденко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 42700,70грн, посилаючись в обґрунтування вимог на те, що 18.11.2005р. за договором банк надав відповідачу кредит у розмірі 7797,11грн зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 25,08% на рік, терміном до 16.11.2007р; умови повернення кредиту порушені та існуюча заборгованість відповідачем не погашена.

У судовому засіданні представник позивача був відсутній, надав заяву про підтримку позову і розгляд справи без його участі. 

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог з тих підстав, що строк закінчення кредитного договору був визначений з 16.11.2007р., а тому з цього часу починається строк позовної давності. Позивач звернувся до суду в листопаді 2015р., враховуючи, що від позивача до суду клопотань про продовження строку позовної давності не надходило, вважає, що строк позовної давності визначений законом тривалістю у три роки, скінчився, а тому в задоволенні позову просила відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, суд дійшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що відповідно до наявної в справі копії заяви ОСОБА_1 (тоді -Янковської) Ю.В. від 18.11.2005р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступник ПАТ КБ "ПриватБанк") надав відповідачу ОСОБА_1 у кредит грошові кошти у розмірі 7797,12грн зі сплатою за користування кредитом 25,08% на рік, строком на 24 місяці, по 16.11.2007р., що підтверджується копією заяви, що є у справі.

За твердженнями банку умови повернення кредиту позичальником порушені, існує заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 05.11.2015р. становить 42700,70грн та складається з наступного: за кредитом – 1173,93грн, за відсотками – 12128,62грн, пеня - 26888,59грн, штраф (фіксована частина) – 500грн, штраф (процентна складова) – 2009,56грн.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст.259 ЦК України передбачається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (до кредитного договору (заяви позичальника) №DNH4KS11550483) терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до ч.ч.1,5ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує домовленість про збільшення позовної давності тривалістю 5 років. Кінцева дата повернення кредиту - 16.11.2007р. Позивач звернувся до суду з позовною заявою в листопаді 2015 року.

Таким чином, позов було пред'явлено після спливу строку позовної давності, який закінчився у листопаді 2012 року.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що в позові ПАТ КБ "ПриватБанк" слід відмовити через сплив строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Суддя: Т.В.Корнешова