Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/10001/16-ц

Провадження № 2/644/289/17

22.05.2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Ілові А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.

Вказували, що зареєстровані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали тривалий час разом у спірному будинку та перебували в шлюбі з 17 січня 1998 року, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася ОСОБА_1. Влітку 2016 року сімейні стосунки між подружжям розладились, відповідач вирішив розлучитися і з 31 серпня 2016 року заборонив дружині - ОСОБА_2 проживати в будинку, фактично вигнав її з дому, у зв'язку з чим вона зверталась до поліції зі скаргою на дії чоловіка. 22 листопада 2016 р. ОСОБА_4, з надуманих мотивів, знаходячись в будинку, побив ОСОБА_1, спричинивши їй тілесні ушкодження, зіпсував її одяг, меблі в кімнаті та вигнав з дому. За даним фактом Індустріальним відділом поліції ГУ Національної поліції в Харківській області порушено кримінальне провадження № 12016220530003979. Оскільки позивачі іншого житла не мають, змушені звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали, посилалися на обставини викладені в ньому. Позивач ОСОБА_1 додатково пояснила, що боїться батька у зв'язку з чим бажає проживати за адресою спірної квартири зі своєю матір'ю, зазначила, що не має ключів, оскільки батько проти.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, але звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти обставин викладених у позові заперечував, зазначив, що позов в частині вимог з боку ОСОБА_1 він визнає, але заперечує проти обставин наведених в обґрунтування цих вимог, в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити. Надав письмові заперечення проти позову, в яких надав аналогічні пояснення тим що надав в судовому засіданні, а саме пояснив, що не виганяв колишню дружину із спірної квартири, вона переїхала сама, житлом не цікавилась, участі в утриманні не приймала, угоду про порядок найму приміщення укласти не пропонувала, а отже не має правових підстав для повторного вселення в спірну квартиру. Пояснив, що проти проживання доньки не заперечує, зазначив що тілесних ушкоджень їй не наносив, а мав місце лише емоційний конфлікт.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, що не заперечується сторонами.

В спірній квартирі з 30.11.2015 року зареєстровані позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується копіями паспортів серія НОМЕР_1

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 17.01.1998 року та рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 19.12.2016 року їх шлюб було розірвано./а.с.32/

Також, в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є донькою відповідача ОСОБА_4

Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, мають право користуватися житловим приміщенням у спірній квартирі. Докази, які б свідчили про вселення позивачів до спірної квартири всупереч волі його власника, в матеріалах справи відсутні.

Намагаючись відновити своє право на проживання, позивач ОСОБА_2 19.11.2016 року зверталась до органів поліції з відповідним проханням, що підтверджується висновком по матеріалам перевірки за актом звернення від 22.11.2016 року./а.с.12/

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи від 28.11.2016 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 отримала легкі тілесні ушкодження, які могли бути отримані в строк указаний нею. В якості обставин справи зазначено, що ці ушкодження було нею отримано внаслідок спричинення ударів та поштовхів зі сторони батька ОСОБА_4

В ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР закріплений принцип неможливості виселення громадян із займаного жилого приміщення або обмеження їх у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Оскільки відповідач визнав позов в частині вимог з боку ОСОБА_1, та безпідставно позбавив позивача ОСОБА_2 права проживання у житловому приміщенні, яким вона користувалася з його волі, та перешкоджає у доступі до житлового будинку для проживання, суд задовольняє позов в повному обсязі та вселяє позивачів в спірну квартиру.

Одночасно з задоволенням позову, суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору та витрати на правову допомогу, які понесені нею особисто, що відповідає роз'ясненням наданим Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір та квитанцію.

Керуючись ст.33, 47 Конституції України, ст.ст.15, 16, 29, 405 ЦК України, ст.ст. 64, 65, 150, 156 ЖК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2, з боку ОСОБА_4, шляхом вселення їх в зазначену квартиру у будинку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок, витрат на правову допомогу в сумі 5000 гривень, а всього 5551 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Повний текст рішення складено 22.05.2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя О.В. Бугера