ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 926/3327/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),

суддів :Бондар С.В., Вовка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.02.17

у справі№926/3327/16

господарського судуЧернівецької області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет"

простягнення штрафу

за участю представників від:

позивачаБарчунінова К.О.(дов. від 25.10.16),

відповідачаКирилюк Т.А. (дог. від 14.05.15)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Чернівецької області про стягнення штрафу на суму 96 995,00 грн., за неправильне зазначення вантажовідправником - ТОВ "Вторчермет" у накладній від 11.05.16 №44952778 маси вантажу.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.11.16 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Михалюк О.В.), позов задоволено повністю. Свою позицію суди мотивували правильністю нарахування позивачем штрафних санкцій за не правильне зазначення відправником маси вантажу.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач просить їх скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію скаржник обгрунтовує ігноруванням судами доводів відповідача про те, що позивачем не дотримана процедура, передбачена правилами приймання вантажів до перевезення, оскільки при відправленні вантажу вагон був зважений належним чином, а саме із зупинкою і розчепленням вагонів, про що зазначено у накладній №44952778, а у комерційному акті від 18.05.16 НА №001300/597 взагалі не зазначено, яким способом здійснювалося контрольне переважування.

Позивач надав відзив, в якому просив судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 11.05.16 зі станції відправлення Торопиловка Південної залізниці, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" здійснено відправлення вагону №65945248 до станції Сартана Донецької залізниці. Одержувачем за даним відправленням є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь", що підтверджується накладною №44952778. У накладній вказана маса вантажу (лом чорних металів), визначена на вагонних вагах відправником у розмірі 65 100 кг.

18.05.16 залізницею при проходженні вагону через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу та складено комерційний акт від 18.05.16 НА№001300/597, в якому, зокрема, зазначено, що 17.05.16 проводилася контрольна перевірка вказаного вагону та при його переважуванні у статичному режимі на справних вагонних вагах станції Запоріжжя-Ліве №87, які пройшли держповірку 01.02.16, виявилося, що вага брутто - 83 400 кг, тара по документу - 23 800 кг, нетто - 59 600 кг, що менше ваги вказаній у накладній №44952778 на 5 500 кг. Також вказано, що навантаження вантажу нижче бортів 20 см, вантаж накритий металічним покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів розкрадання і втрати вантажу не було. У технічному стані вагон справний, розвантажувальні люки, закручені дротом.

Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з відповідача штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за неправильне зазначення маси вантажу у накладній, передбачений ст.122 Статуту залізниць України, на суму 96 995,00 грн. (провізна плата 19 399,00грн.*5).

Предметом розгляду даної справи є правомірність нарахування штрафних санкцій за не вірно зазначену відправником масу вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди обох попередніх інстанцій дійшли згоди про те, що розмір штрафних санкцій нарахований цілком правомірно, оскільки наявний у матеріалах справи комерційний акт від 18.05.16 №001300/597 є допустимим доказом на підтвердження підстав для матеріальної відповідальності відправника. Вказаний документ має всі необхідні дані та підписи посадових та інших осіб, які брали участь у перевірці, а отже залізницею дотримані необхідні вимоги до оформлення вказаного акта, що передбачені Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 28.05.02 №334, а отже є належним доказом на підтвердження неправильності зазначення вантажовідправником - ТОВ "Вторчермет" у накладній від 11.05.16 №44952778 маси вантажу.

Доводи відповідача про порушення процедури переважування вантажу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці спростовані довідкою вих. від 23.01.17 №10 (а.с.121), підписаною в.о. ДСЗМ Татибаєва Н.А., про те що зважування відбувалося на вагах №87 з розчепленням вагонів, як того вимагають правилами приймання вантажів до перевезення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду попередніх інстанцій передчасними, зважаючи на таке.

Частиною 2 ст.908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч.5 ст.307 ГК України, визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Згідно ст.23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У ст.118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У застосуванні ст.118 та ст.122 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Частиною 1 ст.26 ЗУ "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах, а також передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334.

Судами попередніх інстанцій визнано комерційний акт від 18.05.16 №001300/597 належним доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на суб'єкта відносин перевезення вантажів, при цьому його невідповідність встановленим чинним законодавством вимогам відповідачем не спростована.

За висновком судів попередніх інстанцій, факт розходження даних про масу ватажу, вказаних у перевізних документах, з даними, виявленими при зважуванні на тензометричних вагах підтверджується належними та допустимими доказами - комерційним актом від 18.05.16 №001300/597 та довідкою вих. від 23.01.17 №10.

Суд касаційної інстанції зазначає, що комерційний акт є одним із основних доказів, але не єдиним, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами у справі.

При цьому, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що на сьогоднішній день існує дві діаметрально протилежні відповіді із станції Запоріжжя Ліве, про спосіб контрольного переважування вагону №44952778, які суперечать одна одній. Довідка, надана позивачем від 01.12.16 (а.с.71), на основі якої формується судова позиція про підставність позову, вказує на те, що зважування здійснювалося із розчепленням вагону, а наявна у матеріалах справи довідка на адвокатський запит від 07.02.17 №81 - із зупинкою, без відчеплення від тепловоза (а.с.180).

Отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що досліджені не всі докази на предмет порушень законодавства по перевезенню вантажу залізничним транспортом або відсутності таких порушень з боку відправника та законності нарахування штрафних санкцій за неправильне зазначення відправником маси вантажу.

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені у цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.11.16 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.17 у справі №926/3327/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. В. Вовк