Справа № 2-1537/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12.10.2009 р.                                                                                                            м. Гола Пристань

                     Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:              

головуючого судді – Францішко Ю.В.,

при секретарі – Вершина Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Гола Пристань справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2про визнання права власності на ? майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2.  про визнання права власності на ? майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, зазначаючи, що з відповідачем був зареєстрований шлюб, під час якого за спільні кошти придбали житловий будинок АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 05.05.1979 року. Даний будинок розташований на земельній ділянці розміром 0,25 га. Крім того, в 2006 року  їм надано було земельну ділянку розміром 0,3056 га, для ведення особистого селянського господарства, яка як і житловий будинок оформлені на відповідача. Враховуючи, що відповідач не визнає її право власності на частину вказаного майна, просить визнати за нею право власності на ? частину вказаного домоволодіння та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1.  

При попередньому судовому розгляді позивачка ОСОБА_1. позовні вимоги повністю підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги визнав та підтвердив обставини викладені в позовній заяві.  

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності

Статтею 61 СК України передбачено, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Із матеріалів справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 31.08.1973 року був зареєстрований шлюб, що підтверджується  свідоцтвом про одруження, серія 1-КГ №264732. Під час перебування в шлюбі за спільні кошти в 1979 році придбали житловий будинок, розташований на земельній ділянці розміром 0,25 га по АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 05.05.1979 року. Пізніше, для ведення особистого селянського господарства їм була наділена земельна ділянка розміром 0,3056 га.

Відповідно до ст. 69 СК України – дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.  

У відповідності до ст. 89 Земельного Кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.  

Одним із способів захисту цивільного права передбачених ст. 16 ЦК України та захисту прав на земельну ділянку передбачених ст.. 152 ЗК України є визнання права.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами не уклалося будь-яких угод щодо зміни розміру часток співвласників у спільній сумісній власності, суд вважає, що за позивачкою ОСОБА_1 слід визнати право власності на ? частину нерухоме майно – житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки виділеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд  

Керуючись ст. ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. 313, 376 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та право власності на ? частину земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 за кадастровим номером 6522385300:01:001:0449 та право власності на ? частину земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 за кадастровим номером 6522385300:01:001:1263.

Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:                                                                                                          Ю.В. Францішко