Справа №2-4273/09  

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

15 жовтня 2009 р.                                                     м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі – Левченко Д.С.,

Прокурора – Івасенко М.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського Транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України, Регіонального структурного підрозділу “Кримаерорух” Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:  

Кримський Транспортний прокурор 01.07.2009 року звернувся  до суду в інтересах держави із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 11.07.2008 р. о 10.05 на 11 км. Автошляху Сімферополь-Євпаторія сталося ДТП, між автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і автомобілем “Iveco Daily”, д/н 098-55RJ під керуванням ОСОБА_2, що перебуває у трудових правовідносинах з позивачем. Тому позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути суму матеріальної шкоди спричиненої в наслідок ДТП у розмірі 1950  грн. 49 коп.

У судовому засіданні прокурор Івасенко М.А. заявлені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином неодноразово, про що свідчать повідомлення у матеріалах справи. Відповідно ст. ст.169 ч. 4 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності  відповідача, на підставі даних та доказів,  що є в матеріалах справи. Прокурор та представник позивача не заперечували проти ухвалення по справі заочного рішення.    

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 121 п.2 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави у суді  у випадках передбачених законом.

Відповідно ч.3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» однією з форм представництва інтересів держави є звернення до суду с позовними заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушені інтереси держави. Підставою представництва інтересів держави в судах є порушення чи загроза порушення економічних, політичних та ін. Державних інтересів вслід противоправних дій (без дії) фізичних або юридичних осіб, які складаються в відносинах між ними та державою.

Судовим розглядом встановлено, що 11.07.2008 р. о 10.05 на 11 км. автошляху Сімферополь-Євпаторія сталося ДТП, між автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і автомобілем “Iveco Daily”, д/н 098-55КО під керуванням ОСОБА_2, що перебуває у трудових правовідносинах з Регіональним структурним підрозділом “Кримаерорух” Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України. Транспортний засіб “Iveco Daily”, д/н 098-55КО належить на праві власності Державному підприємству обслуговування повітряного руху  України (а.с. 12). Постановою Сімферопольського районного суду від 11.08.2008 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП і притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 14). Відповідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №1119 від 07.08.2008 року сума матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля “Iveco Daily”, д/н 098-55КО складає 1187,29 грн. (а.с. 4-11) та відповідно платіжного доручення №3125 від 28.07.2008 року витрати на її проведення складають 444 грн. (а.с. 13).

Згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, який завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором  або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використовування і утримання якого створює підвищену небезпеку.  

При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Регіонального структурного підрозділу “Кримаерорух” Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України матеріальну шкоду у розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 29 коп.  

В задоволенні вимог про стягнення суми відновлюваного ремонту відмовити

Відповідно ст. 88 ЦПК України належить стягнути з відповідача судові витрати на користь держави.  

Керуючись ст. 121 п. 2 Конституції України, 22, 1166 ч. 1, 1187 ч. 2 ЦК України, ч.3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 10, 11, 27, 31, 61, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-228  ЦПК України суд

В И Р І Ш И В:  

Позов Кримського Транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України, Регіонального структурного підрозділу “Кримаерорух” Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Регіонального структурного підрозділу “Кримаерорух” Державного підприємства обслуговування  повітряного руху  України матеріальну шкоду у розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 29 коп.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономній Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів від дня проголошення рішення, і апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: