Справа  № 2о-150-2009 р.

САКСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД АВТОНОМНОЇ  РЕСПУБЛІКИ  КРИМ

Рішення

                           Іменем України

 14 вересня  2009 року Сакський міськрайсуд АР Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Мамутовою ЗН,

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу,

                               Встановив:

 Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу, а сааме: трудової книжки на ім"я  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Заяву мотивує тим, що вона почала трудову діяльність  з 1 листопада 1969 року у дитячому садку № 8 м. Ленінська Андіжанської області Узбекістана, про що був зроблений запис у трудовій книжці. Трудова книжка виписана  3 травня 1974 року. Трудова книжка була видана заявниці на дошлюбне прізвище «ОСОБА_2, народження 15 жовтня 1953 року.» Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, у трудову книжку були внесені зміни: прізвище «Малікова» була змінена на «Абібуллаєва», однак, у порушення Інструкції у відділку кадрів не зробили запис про те, на підставі чого був зроблений вказаний запис.  5 травня 1975 року шлюб з ОСОБА_3 Р було розірвано, знову прізвище було «Малікова», отримати з Узбекістану  повторно  актовий запис про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 неможливо, на її запити та запиту ЗАГСу відповідей немає.  4 січня 1988 року шлюб заявниця зареєструвала з ОСОБА_4.  Відсутність підстав для зміни прізвища на «Абібуллаєва» перешкоджає зараз реалізувати своє право на отримання пенсії за віком. Просить визнати юридичний факт приналежності трудової книжки.

 В судовому засіданні заявниця свою заяву підтримала та просила задовольнити.

 Представник пенсійного фонду в судове засідання не з"явилася, направила до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника пенсійного фонду, заяву визнають.

 Вислухавши заявницю, свідків,  дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню по наступним підставам: як вбачається з матеріалів справи, пояснень заявниці, свідків, вона почала трудову діяльність з 1 листопада 1969 року, про що свідчить запис у трудовій книжці, виданій  3 травня 1971 року. Працювати ОСОБА_2 почала у посаді няні дитячого садочку №  8 м. Леніська Андіжанської області. Прізвище ОСОБА_2 є дошлюбним, що підтверджується копією свідоцтва про народження, з якого вбачається, що заявниця народилася 15 жовтня 1953 року. Копія трудової книжки додана до справи. В подальшому у трудову книжку внесена запис, що ОСОБА_2 стала Абдуллаєвою. Підстави для цього запису відсутні, хоча, як пояснює у судовому засіданні заявниця, свідки  ОСОБА_5 Саріка та Малікова ЕС, з ОСОБА_3 Рутемом заявниця зареєструвала шлюб у 1971 році, від цього шлюбу народилися дві дочки: ОСОБА_6 народилася 28 січня 1973 року та ОСОБА_7 народилася  07 серпня 1974 року. Копії свідоцтв про народження дітей підтверджують вказані обставини. Сім»я не склалася, у 1975 році шлюб було розірване. Розірвання шлюбу було зареєстроване у відділі ЗАГС Ленінської міськради Андіжанської області.  Після розірвання шлюбу з ОСОБА_7, 4 січня 1988 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 Геннадієвичем. Після цього у трудову книжку знову були внесені зміни, замість прізвища «Абібуллаєва» внесений запис про зміну прізвища на «Зарубіна». Вказаний запис зроблений у відповідності до вимог Інструкції. Копія свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_4 додане до справи.  Враховуючи усі наведені докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

 Встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу необхідно для нарахування  пенсії за віком.  

 У відповідності до ст.. 256 ч.1 п. 6 ЦПК України, суд розглядає справи про належність правовстановлюючих документів.

  У відповідності до ч.2 ст.256 ЦПК України, справи про встановлення фактів, від яких  залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів або відновлення загублених чи знищених документів, що посвідчують ці факти. Оскільки заявнк  іншим шляхом, окрім судового, не може підтвердити юридичний факт  приналежності  трудової книжки, суд  

 Керуючись ст..ст. 256 ч.1 п.6, 257-259 ЦПК України,

                          Вирішив:

 Заяву  заявою  ОСОБА_1   про встановлення юридичного факту приналежності правовстановлюючого документу - задовольнити.

 Встановити юридичний факт, що  трудова книжка, видана 03 травня 1971 року дитячим садком № 8 міста Ленінська Андіжанської області Узбекської СРС на ім.»я «ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_1, народження 15 жовтня 1953 року» належить заявниці – ОСОБА_1, народження 15 жовтня 1953 року.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суда Автономної Республіки Крим через суд першої інстанціі шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Головуючий